одиночка

одино́чка

-и.

1》 ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що одинак 1), 4).

В одиночку — окремо від інших; самотою.

2》 ж., розм. Тюремна камера для одного в'язня.

3》 спорт. Гоночний човен з одним веслярем.

Значення в інших словниках

1. одиночка — одино́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. одиночка — ОДИНО́ЧКА, и 1. ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що одина́к 1, 4. Бій уже закінчено. Іде перестрілка одиночок (О. Довженко); А я вже втратив усяку надію що встрелити.  Словник української мови у 20 томах
3. одиночка — ОДИНА́К (хто діє сам, не спирається на допомогу інших), ОДИНЕ́ЦЬ, ОДИНО́ЧКА розм. Час одинаків у науці минув... необхідні спільні зусилля великих наукових колективів (з журналу); (Мирон:) У досконального пана єсть своя дворянська громада...  Словник синонімів української мови
4. одиночка — ОДИНО́ЧКА, и. 1. ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що одина́к 1, 4. Бій уже закінчено. Іде перестрілка одиночок (Довж., І, 1958, 124); А я вже втратив усяку надію що встрелити.  Словник української мови в 11 томах