одиночка
одино́чка
-и.
1》 ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що одинак 1), 4).
В одиночку — окремо від інших; самотою.
2》 ж., розм. Тюремна камера для одного в'язня.
3》 спорт. Гоночний човен з одним веслярем.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одиночка — одино́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- одиночка — ОДИНО́ЧКА, и 1. ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що одина́к 1, 4. Бій уже закінчено. Іде перестрілка одиночок (О. Довженко); А я вже втратив усяку надію що встрелити. Словник української мови у 20 томах
- одиночка — ОДИНА́К (хто діє сам, не спирається на допомогу інших), ОДИНЕ́ЦЬ, ОДИНО́ЧКА розм. Час одинаків у науці минув... необхідні спільні зусилля великих наукових колективів (з журналу); (Мирон:) У досконального пана єсть своя дворянська громада... Словник синонімів української мови
- одиночка — ОДИНО́ЧКА, и. 1. ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що одина́к 1, 4. Бій уже закінчено. Іде перестрілка одиночок (Довж., І, 1958, 124); А я вже втратив усяку надію що встрелити. Словник української мови в 11 томах