одиночка

ОДИНА́К (хто діє сам, не спирається на допомогу інших), ОДИНЕ́ЦЬ, ОДИНО́ЧКА розм. Час одинаків у науці минув... необхідні спільні зусилля великих наукових колективів (з журналу); (Мирон:) У досконального пана єсть своя дворянська громада, у мужика своя громада, а ми, так звані чиновники, нічого того не маємо, живемо одинцями кожен собі..! (І. Карпенко-Карий); Бій уже закінчено. Іде перестрілка одиночок (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одиночка — одино́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. одиночка — -и. 1》 ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що одинак 1), 4). В одиночку — окремо від інших; самотою. 2》 ж., розм. Тюремна камера для одного в'язня. 3》 спорт. Гоночний човен з одним веслярем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одиночка — ОДИНО́ЧКА, и 1. ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що одина́к 1, 4. Бій уже закінчено. Іде перестрілка одиночок (О. Довженко); А я вже втратив усяку надію що встрелити. Словник української мови у 20 томах
  4. одиночка — ОДИНО́ЧКА, и. 1. ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що одина́к 1, 4. Бій уже закінчено. Іде перестрілка одиночок (Довж., І, 1958, 124); А я вже втратив усяку надію що встрелити. Словник української мови в 11 томах