1. Словник синонімів української мови

однак

ПРОТЕ́ (незважаючи на щось), ОДНА́К, ОДНА́ЧЕ, ВСЕ Ж (УСЕ́ Ж), ВСЕ́-ТАКИ (УСЕ́-ТАКИ), ВТІМ, А ВТІМ (УТІ́М), ПАК (ПА́КИ) розм., ПРЕ́ЦІНЬ діал. Немає сонця І десь воно, проте, живе і світить: За хмарами пливучими, за снігом, За млою переливною (М. Рильський); Карпо.. покарабкався з яру. Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний); Незважаючи на обстріл, колона.. рухається далі. Одначе, що то за тривога знялася попереду? (О. Гончар); Ну що ж, сьогодні я вже не засну, Та все ж спасибі, милі пташенята, За те, що пісню щастя голосну В досвітню пору чує моя хата (Л. Дмитерко); Все-таки ліз (Хома) наперед, щоб видніше було, що робитиметься на рундуку (Григорій Тютюнник); — От уже кого спроста не розкусиш, так це Левка.. А втім, усі вони добрі (М. Стельмах); — Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму, та пак і топлива нема доброго... (Грицько Григоренко); Хоч я упаду по шию в воду, що ж я маю діяти, Хоч я і згину, прецінь поплину з милим ся повидати (пісня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однак — одна́к 1 сполучник одначе незмінювана словникова одиниця одна́к 2 прислівник все-таки незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. однак — сп., одначе, проте, але, а втім; ЯК ПР. все одно. Словник синонімів Караванського
  3. однак — 1》 спол.Уживається для вираження протиставного зв'язку між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, проте, одначе. || Уживається при протиставленні головного речення підрядному допустовому. 2》 присл., у знач. вставн. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. однак — ОДНА́К. 1. спол. протиставний Уживається для вираження протиставного зв'язку між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, проте, одначе. Усмішка гостра, а однак сумна, І гасне погляд твій, од сліз мабуть (Леся Українка); Тихо. Словник української мови у 20 томах
  5. однак — Одна́к, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. однак — ОДНА́К. 1. спол. Уживається для вираження протиставного зв’язку між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, проте, одначе. Усмішка гостра, а однак сумна, І гасне погляд твій, од сліз мабуть (Л. Укр., IV, 1954, 83); Тихо. Словник української мови в 11 томах
  7. однак — Однак нар. Однако. Хоча він був і вдовець, однак же любив закликати до себе веселих гостей. Левиц. І. 209. Словник української мови Грінченка