однак

Однак

нар. Однако. Хоча він був і вдовець, однак же любив закликати до себе веселих гостей. Левиц. І. 209.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однак — одна́к 1 сполучник одначе незмінювана словникова одиниця одна́к 2 прислівник все-таки незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. однак — сп., одначе, проте, але, а втім; ЯК ПР. все одно. Словник синонімів Караванського
  3. однак — 1》 спол.Уживається для вираження протиставного зв'язку між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, проте, одначе. || Уживається при протиставленні головного речення підрядному допустовому. 2》 присл., у знач. вставн. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. однак — ОДНА́К. 1. спол. протиставний Уживається для вираження протиставного зв'язку між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, проте, одначе. Усмішка гостра, а однак сумна, І гасне погляд твій, од сліз мабуть (Леся Українка); Тихо. Словник української мови у 20 томах
  5. однак — ПРОТЕ́ (незважаючи на щось), ОДНА́К, ОДНА́ЧЕ, ВСЕ Ж (УСЕ́ Ж), ВСЕ́-ТАКИ (УСЕ́-ТАКИ), ВТІМ, А ВТІМ (УТІ́М), ПАК (ПА́КИ) розм., ПРЕ́ЦІНЬ діал. Немає сонця І десь воно, проте, живе і світить: За хмарами пливучими, за снігом, За млою переливною (М. Словник синонімів української мови
  6. однак — Одна́к, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. однак — ОДНА́К. 1. спол. Уживається для вираження протиставного зв’язку між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, проте, одначе. Усмішка гостра, а однак сумна, І гасне погляд твій, од сліз мабуть (Л. Укр., IV, 1954, 83); Тихо. Словник української мови в 11 томах