одинак
одина́к
-а, ч.
1》 Той, хто сам, без інших, відокремився від людей.
|| Той, хто уникає інших людей.
|| Той, хто не спирається на допомогу або підтримку інших.
2》 Той, хто не має сім'ї, рідних.
3》 розм. Єдиний син.
4》 мисл. Стара тварина, що веде самотній спосіб життя; одинець (у 2 знач.). Зубр-одинак.
|| Окрема тварина або птах як об'єкт полювання.
5》 у знач. присл. одинаком. Самотою, без інших.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одинак — одина́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- одинак — (ізольована істота) одинець; (у матері) єдиний син, одинчик. Словник синонімів Караванського
- одинак — I єдинак, єдинець, єдиний, один, одиначок, одинець, одинчик, одинчичок Фразеологічні синоніми: єдиний син; лиш один; один єдиний; тільки один II див. одинокий; син Словник синонімів Вусика
- одинак — ОДИНА́К, а́, ч. 1. Той, хто сам, без інших; той, хто відокремився від людей. Ішли [на відкриття пам'ятника] старі з похилими сивими бородами, молоді з веселою посмішкою, галасливі діти, організації й одинаки, жіноцтво й мужчини (Г. Словник української мови у 20 томах
- одинак — З одинака: драб або забіяка. Одинаки бувають дуже розпещені, тимто допускаються ріжних злочинів. Одинак, як не злодій, то лайдак. Значіння, що й попереднє. Приповідки або українсько-народня філософія
- одинак — БЕЗДО́МНИК розм. (той, хто не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНИК розм., БЕЗХА́ТЧЕНКО розм. рідше (той, хто не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ (звичайно про дітей). Не нагадуйте мені, що я знов сирота і бездомник (А. Словник синонімів української мови
- одинак — Одина́к, -ка́; -наки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- одинак — ОДИНА́К, а, ч. 1. Той, хто сам, без інших, відокремився від людей. Ішли [на відкриття пам’ятника] старі з похилими сивими бородами, молоді з веселою посмішкою, галасливі діти, організації й одинаки, жіноцтво й мужчини (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах
- одинак — Одинак, -ка м. = одинець. Словник української мови Грінченка