1. Приповідки або українсько-народня філософія

одинак

З одинака: драб або забіяка.

Одинаки бувають дуже розпещені, тимто допускаються ріжних злочинів.

Одинак, як не злодій, то лайдак.

Значіння, що й попереднє.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одинак — одина́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. одинак — (ізольована істота) одинець; (у матері) єдиний син, одинчик. Словник синонімів Караванського
  3. одинак — I єдинак, єдинець, єдиний, один, одиначок, одинець, одинчик, одинчичок Фразеологічні синоніми: єдиний син; лиш один; один єдиний; тільки один II див. одинокий; син Словник синонімів Вусика
  4. одинак — -а, ч. 1》 Той, хто сам, без інших, відокремився від людей. || Той, хто уникає інших людей. || Той, хто не спирається на допомогу або підтримку інших. 2》 Той, хто не має сім'ї, рідних. 3》 розм. Єдиний син. 4》 мисл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. одинак — ОДИНА́К, а́, ч. 1. Той, хто сам, без інших; той, хто відокремився від людей. Ішли [на відкриття пам'ятника] старі з похилими сивими бородами, молоді з веселою посмішкою, галасливі діти, організації й одинаки, жіноцтво й мужчини (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. одинак — БЕЗДО́МНИК розм. (той, хто не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНИК розм., БЕЗХА́ТЧЕНКО розм. рідше (той, хто не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ (звичайно про дітей). Не нагадуйте мені, що я знов сирота і бездомник (А. Словник синонімів української мови
  7. одинак — Одина́к, -ка́; -наки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. одинак — ОДИНА́К, а, ч. 1. Той, хто сам, без інших, відокремився від людей. Ішли [на відкриття пам’ятника] старі з похилими сивими бородами, молоді з веселою посмішкою, галасливі діти, організації й одинаки, жіноцтво й мужчини (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах
  9. одинак — Одинак, -ка м. = одинець. Словник української мови Грінченка