один

Один за всіх, а всі за одного.

Солідарність друзів.

Один у хаті, як макогін у макітрі.

Живе самотньо.

Одне краще нині, як завтра два.

Краще мати сьогодні меншу певну користь, ніж завтра непевну більшу.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. один — оди́н числівник Орфографічний словник української мови
  2. один — чис. д. оден, їден; ЯК ІМ. одна істота, один індивід, одинак, одиниця; ЯК П-К самотній, одним-один, однісінький <г. одніський>, один-єдиний, с. один-одинцем, один, як палець; (дух) ЗАЙ. той самий, однаковий; ЯК П-К. єдиний, неподільний <н. Словник синонімів Караванського
  3. один — див. одинак Словник синонімів Вусика
  4. один — [один] одного, одноуму, одним; ж. одна, од(‘)н'ійейі (однойі), од(‘)н'ійейу (однойу); с. одне (одно), одного; мн. оуд(‘)н'і, одних, одним, однимие; один доодного, один заоднием, один по одному, один одному Орфоепічний словник української мови
  5. один — Один, одні, самий, самі В українській мові числівники один, одна, одне, одні мають або кількісне значення: «З одного вола двох шкур не деруть» (прислів’я); «Ой одна ж я, одна, як билиночка в полі» (Т. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  6. один — одного, ч.; одна, однієї і одної, ж.; одно і одне, одного, с. (мн. одні, одних), числ. кільк. 1》 Назва числа 1 і його цифрового позначення. До одного додати два. || Кількість із 1 одиниці. || у знач. ім. один, одного, ч.; одна, однієї і одної... Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. один — ОДИ́Н, одного́, ч.; ОДНА́, одніє́ї і одно́ї, ж.; ОДНО́ і ОДНЕ́, одного́, с. (мн. одні́, одни́х), числ. кільк. 1. Назва числа 1 і його цифрового позначення. До одного додати два; // Кількість із 1 одиниці. Багато ж тих корінців – страх як багато. Словник української мови у 20 томах
  8. один — оди́н: ◊ на оди́н зуб → зуб Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. один — Одного. Словник жарґонної лексики української мови
  10. один — би́ти в (одну́) то́чку. Постійно спрямовувати свої зусилля, увагу, дії на здійснення певної мети. Він не любив заробітчан, зате любив і помічав настирливих, з характером, таких, хто в точку б’є і б’є (П. Дорошко). в одну́ду́дку з ким. Фразеологічний словник української мови
  11. один — БЕЗРІ́ДНИЙ (який не має родичів); БЕЗСІМЕ́ЙНИЙ, БЕЗРОДИ́ННИЙ (який не завів родини); САМО́ТНІЙ (САМІ́ТНИ́Й), ОДИНО́КИЙ (який не завів родини або живе без родини); САМ, ОДИ́Н, САМ-ОДИ́Н підсил. розм., САМ-САМІ́СІНЬКИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  12. один — Оди́н, одна́, одно́ і одне́, одно́го́, одніє́ї, одно́му́, о́дні́й; одні́, одни́х, -ни́м (відмін. як займ. той) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. один — ОДИ́Н, одного́, ч.; ОДНА́, одніє́ї і одно́ї, ж.; ОДНО́ і ОДНЕ́, одного́, с. (мн. одні́, одни́х), числ. кільк. 1. Назва числа 1 і його цифрового позначення. До одного додати два; // Кількість із 1 одиниці. Багато ж тих корінців — страх як багато. Словник української мови в 11 томах
  14. один — Оди́н, одна́, одно́ числ. Одинъ, одна, одно. З одним, Богом на сто ворог. Ном. № 12. оди́н о́дного, одно 'дно́го, оди́н у о́дного, один на о́дного и пр. Одинъ другого, другъ друга, другъ у друга, другъ на друга и пр. Вони один одного покохали. Стор. МПр. Словник української мови Грінченка