один

Оди́н, одна́, одно́

числ. Одинъ, одна, одно. З одним, Богом на сто ворог. Ном. № 12. оди́н о́дного, одно 'дно́го, оди́н у о́дного, один на о́дного и пр. Одинъ другого, другъ друга, другъ у друга, другъ на друга и пр. Вони один одного покохали. Стор. МПр. 57. Питали один в одного. Єв. Мр. І. 27. Пастухи казали один до 'одного. Єв. Л. II. 15. один по одному. Одинъ за другимъ. ЗОЮР. І. 6. Один по одному лист у гаї осипається. Дещо. Один по одному спішать. Щог. В. 134. одним один. Совершенно одинъ; единственный. Вона була хорошого роду і одним одна дочка у батька дуже багатого. Кв. одно́, в одно́. Не переставая. Ледві додому вернувсь та 'дно стогне. Грин. І. 285. Я її пужалном лущу в одно. Щог. В. 71. все одно. Все равно. А що ж, каже царенко, нам все одно пропадать. Рудч. Ск. не одно́-десять. Не одинъ десятокъ. Не одно-десять навчив парубків пісень московських співати. Кв. одного разу. Однажды. одного ранку, вечора. Однажды утромъ, вечеромъ. Одного ранку... сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. МВ. ІІ. 4. ум. одне́нький. Вона у мене одненька. Лохв. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

один — оди́н числівник Орфографічний словник української мови
один — чис. д. оден, їден; ЯК ІМ. одна істота, один індивід, одинак, одиниця; ЯК П-К самотній, одним-один, однісінький <г. одніський>, один-єдиний, с. один-одинцем, один, як палець; (дух) ЗАЙ. той самий, однаковий; ЯК П-К. єдиний, неподільний <н. Словник синонімів Караванського
один — див. одинак Словник синонімів Вусика
один — [один] одного, одноуму, одним; ж. одна, од(‘)н'ійейі (однойі), од(‘)н'ійейу (однойу); с. одне (одно), одного; мн. оуд(‘)н'і, одних, одним, однимие; один доодного, один заоднием, один по одному, один одному Орфоепічний словник української мови
один — Один, одні, самий, самі В українській мові числівники один, одна, одне, одні мають або кількісне значення: «З одного вола двох шкур не деруть» (прислів’я); «Ой одна ж я, одна, як билиночка в полі» (Т. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
один — одного, ч.; одна, однієї і одної, ж.; одно і одне, одного, с. (мн. одні, одних), числ. кільк. 1》 Назва числа 1 і його цифрового позначення. До одного додати два. || Кількість із 1 одиниці. || у знач. ім. один, одного, ч.; одна, однієї і одної... Великий тлумачний словник сучасної мови
один — ОДИ́Н, одного́, ч.; ОДНА́, одніє́ї і одно́ї, ж.; ОДНО́ і ОДНЕ́, одного́, с. (мн. одні́, одни́х), числ. кільк. 1. Назва числа 1 і його цифрового позначення. До одного додати два; // Кількість із 1 одиниці. Багато ж тих корінців – страх як багато. Словник української мови у 20 томах
один — оди́н: ◊ на оди́н зуб → зуб Лексикон львівський: поважно і на жарт
один — Один за всіх, а всі за одного. Солідарність друзів. Один у хаті, як макогін у макітрі. Живе самотньо. Одне краще нині, як завтра два. Краще мати сьогодні меншу певну користь, ніж завтра непевну більшу. Приповідки або українсько-народня філософія
один — Одного. Словник жарґонної лексики української мови
один — би́ти в (одну́) то́чку. Постійно спрямовувати свої зусилля, увагу, дії на здійснення певної мети. Він не любив заробітчан, зате любив і помічав настирливих, з характером, таких, хто в точку б’є і б’є (П. Дорошко). в одну́ду́дку з ким. Фразеологічний словник української мови
один — БЕЗРІ́ДНИЙ (який не має родичів); БЕЗСІМЕ́ЙНИЙ, БЕЗРОДИ́ННИЙ (який не завів родини); САМО́ТНІЙ (САМІ́ТНИ́Й), ОДИНО́КИЙ (який не завів родини або живе без родини); САМ, ОДИ́Н, САМ-ОДИ́Н підсил. розм., САМ-САМІ́СІНЬКИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
один — Оди́н, одна́, одно́ і одне́, одно́го́, одніє́ї, одно́му́, о́дні́й; одні́, одни́х, -ни́м (відмін. як займ. той) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
один — ОДИ́Н, одного́, ч.; ОДНА́, одніє́ї і одно́ї, ж.; ОДНО́ і ОДНЕ́, одного́, с. (мн. одні́, одни́х), числ. кільк. 1. Назва числа 1 і його цифрового позначення. До одного додати два; // Кількість із 1 одиниці. Багато ж тих корінців — страх як багато. Словник української мови в 11 томах