один

ОДИ́Н, одного́, ч.; ОДНА́, одніє́ї і одно́ї, ж.; ОДНО́ і ОДНЕ́, одного́, с. (мн. одні́, одни́х), числ. кільк.

1. Назва числа 1 і його цифрового позначення.

До одного додати два;

// Кількість із 1 одиниці.

Багато ж тих корінців – страх як багато. Один, два, три... десять, ціла жменя, ціла купа... (М. Коцюбинський);

В цьому році відділ народної освіти прислав у село завзятого учителя, який недарма отримував щомісяця тридцять фунтів жита, один фунт цукру та дві пачки сірників (М. Стельмах);

Підкинули іще одно поліно, Воно стріляло, схоплене вогнем (М. Бажан);

// у знач. ім. оди́н, одного́, ч.; одна́, одніє́ї і одно́ї, ж.; одно́ і одне́, одного́, с.; мн. одні́, одни́х. Окрема істота або предмет із сукупності подібних.

Двоє кукало, а одно полетіло (приказка);

Послали одного з табору по воду, бо вже пора була і каші варити (Г. Квітка-Основ'яненко).

2. у знач. прикм. Який живе, стоїть і т. ін. самотньо, окремо від інших; одинокий, самотній.

Один я на світі без роду, і доля – Стеблина-билина на чужому полі (Т. Шевченко);

Цвіте садок. І дітвора в алеях обручі ганяє. А я один. Сумна пора. Не видно їй ні дна, ні краю (В. Сосюра);

Ясногорська подумала раптом, що може отак закам'яніти, як стоїть. Закам'яніє справді, реально, за якусь хвилину і залишиться стояти вічно, одна серед цього пустельного степу (О. Гончар);

// у знач. ім. оди́н, одного́, ч. Те саме, що одина́к 1, 2.

Що значить один могутній коваль Танюшкін? Один же в полі не воїн (Ф. Бурлака).

3. у знач. прикм., з част. тільки, лише і без них. Ніякий інший, крім названого; тільки названий (уживається при виділенні з ряду інших окремої особи, предмета і т. ін.).

Еней один не роздягався, Еней один за всіх не спав (І. Котляревський);

Тільки один Чіпка не лягає: ходить, нудиться, карається (Панас Мирний);

Одна була розвага в баби. Як тільки забували зачинить двері, крізь них влітала з сіней зозулястенька курка і прожогом бігла до баби (М. Коцюбинський);

Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину (Т. Шевченко);

Степан Васильович, посміхаючись одними очима, відповів йому: – І тут нам не по дорозі (М. Стельмах);

// у знач. ім. одно́ (одне́), одного́, с. Тільки те (це); єдине.

Про себе одне знала [Катря], що не судилося їй життя щасливе, то буде вже так (А. Головко).

4. у знач. займ. вказ. Той самий.

Після смерті батька та матері (вони під холеру померли одного-таки й року) громада оддала сироту далекій родичці (Панас Мирний);

Старалася [Маруся] запевнити себе, що біжить в одному напрямі.., але внутрішній голос казав, що .. вона, може, десять разів уже міняла напрям (Г. Хоткевич);

– От ми й зустрілися, – кажу я, а наче зовсім недавно ми з вами жили в одній кімнаті (Ю. Яновський);

// Однаковий, тотожний.

– Коли б я був одної з вами думки, я б зараз кинув службу, – вмішався Рудик (М. Коцюбинський);

Ім'я їй – Ната. Олег одних із нею літ (В. Сосюра);

// у знач. ім. одно́ (одне́), одного́, с. Те саме.

Чи їде, чи ходить, – на одно виходить (приказка);

Обоє .. одного хотять, одне люблять (Г. Квітка-Основ'яненко).

5. у знач. прикм. Цілісний, неподільний; єдиний.

У кожного народу, який би великий не був він, літературна мова все одна, соборна, спільна для всіх (із журн.);

Народи всі – одна сім'я (В. Сосюра).

6. у знач. прикм. Окремий серед названих, видимих і т. ін. людей, предметів тощо.

Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина .. і побігла до одного вулика довгою зеленою стежкою (І. Нечуй-Левицький);

І сумно, сумно з них один дививсь на мене... (В. Сосюра);

Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів, що по-тутешньому зветься просто кут (О. Гончар).

7. у знач. прикм. Перший серед названих.

З вікон низеньких сільських хат блискає світло .. Чоловіки: одні – чоботи латають, другі – рукавиці плетуть, треті – що інше... (Панас Мирний);

По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці (П. Тичина).

8. у знач. займ. вказ. Саме цей; такий, а не інший (уживається при протиставленні).

В серці бідного молдувана надія боролась з жадобою дикої помсти і часом переважало одне почуття, часом друге (М. Коцюбинський);

[Сторчак:] Я люблю тебе, а ти... [Мар'яна:] Я живу одним життям, ти – іншим. Ти ненавидиш те, що люблю я... (М. Зарудний);

Це просто чудо якесь з чоловіком тут робиться. Внизу під скелею, був один Хома, а піднявся на скелю, то це вже зовсім інший Хома! І бачить далі, і чує далі... (О. Гончар).

9. у знач. займ. неознач. Якийсь, котрийсь.

Пішла я на заробітки в город; стала в одних панів за наймичку (Марко Вовчок);

Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка).

10. у знач. присл. одно́, розм. Весь час; постійно, безперервно.

Лежить Карпо на лаві плазом, мов зарізаний кабан, і пальцем не ворухне, одно постогнує (М. Коцюбинський);

Сонце під обід – і так пече, що й Лиска .. умокріла вся, й півник одно роззявляє дзьоба, одно роззявляє – нічим дихати (І. Вирган).

В одні́й осо́бі див. осо́ба;

В одно́му пла́тті див. пла́ття;

[Зби́ті] на оди́н кшталт (копи́л) див. зби́тий;

На одну́ со́ту див. со́тий;

На па́льцях одніє́ї руки́ мо́жна порахува́ти див. мо́жна;

Не всто́яти на [одно́му] мі́сці див. усто́ювати;

(1) Ні оди́н – ніхто, ніщо з усіх; жоден.

Роман мовчав. Він був тихий на вдачу .. і дуже несміливий: ніколи він не зачіпав ні однієї дівчини ні словами, ні жартами (І. Нечуй-Левицький);

Росив дощ, і від цього ніч ще гірше темніла .. А в селі ні одного світла (Мирослав Ірчан);

(2) Оди́н за о́дним (рідко дру́гим) <�Оди́н по о́дному (рідко дру́гому)> – уживається при вказуванні на черговість, ритмічність або послідовність у перебігу чого-небудь.

Під нами шаланди, розпустивши паруси, .. одна за одною відриваються від берега (Ю. Яновський);

Непомітно підстерегла мене тяжка хвороба – цинга, один за одним почали випадати зуби (з мемуарної літ.);

Співак перший сплигнув на землю, построїв трактори в ряд і махнув рукою – глушити мотори. Один по одному мотори затихли (А. Головко);

А слізочки закапали одна по другій швиденько (Марко Вовчок);

(3) Оди́н побі́ля́ о́дного (повз оди́н) – дуже близько між собою; впритул; Одна́ [ті́льки] на́зва див. на́зва;

Одна́ тре́тя див. тре́тій;

Ще (іще́) [оди́н] раз див. раз¹;

Як одна́ люди́на див. люди́на.○ [За] одни́м за́махом (зма́хом) див. за́мах;

З одного́ бо́ку.., з дру́гого (і́ншого) бо́ку.. див. бік;

(4) Оди́н і той же (са́мий), у знач. займ. – такий самий, той самий; однаковий.

Зурна повторяла один і той самий голос, монотонний, невиразний, безконечний, як пісня цвіркуна (М. Коцюбинський);

Павло Гречаний всю зиму не злазив із печі, .. і всю зиму йому снився один і той же сон (Григорій Тютюнник);

(5) Оди́н о́дному (дру́гому, о́дного, дру́гого) у знач. займ. – взаємно (про кожного з двох).

Поранені виходили з бою, підтримуючи один одного (О. Довженко);

Одна думка обганяла другу; одна одну випереджала (Панас Мирний);

Одного́ дня див. день;

Одного́ [прекра́сного] ра́нку див. ра́нок;

Одного́ ра́зу див. раз¹;

Одно́ї (одніє́ї) зими́ див. зима́;

(6) По о́дному, у знач. присл. – не всі разом, по черзі.△ Гра в одні́ воро́та див. гра.

◇ Біс одни́м мотузо́чком скрути́в див. біс¹;

Бу́ти в одну́ шу́ршу див. бу́ти;

Бу́ти (іти́, крокува́ти, перебува́ти і т. ін.) в одні́й шере́нзі див. бу́ти;

Бу́ти ство́реними одне́ для одно́го див. ство́рений;

Вали́ти (зва́лювати) / звали́ти все доку́пи (до одніє́ї (одно́ї) ку́пи) див. вали́ти¹;

В (за) оди́н раз див. раз¹;

Вихо́дити / ви́йти на одно́ див. вихо́дити;

В оди́н го́лос див. го́лос;

В [оди́н] дух див. дух;

(7) В оди́н мет (д) див. миг²; В оди́н миг (мент) див. миг²;

(8) В оди́н миг о́ка (д) див. миг²; В оди́н прекра́сний день див. день;

В одне́ го́рло див. го́рло;

В одне́ (одно́) ву́хо влі́зти, а в дру́ге ви́лізти див. вла́зити;

В одне́ (одно́) ву́хо (у́хо) впуска́ти / впусти́ти, а в дру́ге (дру́гим) випуска́ти / ви́пустити див. впуска́ти¹;

В одни́х штана́х див. штани́;

В одні́й упря́жці див. упря́жка;

(9) В одно́ (в одне́):

а) (зі сл. запевня́ти, переко́нувати.) одностайно, дружно і т. ін.

Вітали її, руки стискували і всі в одно впевняли, що у неї – талант... (С. Васильченко);

б) (зі сл. ски́глити, тве́рдити і т. ін.) настирливо, вперто і т. ін.

– Додому, – скиглили [якути] в одно, але втікати – не посміли (Леся Українка);

– Я її не люблю, – твердив він в одно (М. Коцюбинський);

– Е-е! Слухайте теревені!.. Намоглася в одне та й годі: ірод, ірод (Ю. Бедзик);

в) (зі сл. говори́ти, бреха́ти і под.) так само, однаково або однакове.

Не в одно бреше (Номис);

З кожної сім'ї усяк ув одно говорить: “Знать не знаємо! Бачили усі, що я дома не був” (Г. Квітка-Основ'яненко);

В одно́му ряду́ див. ряд;

В одно́ сло́во див. сло́во;

В одну́ ду́шу див. душа́;

В одну́ мить див. мить;

В одну́ секу́нду див. секу́нда;

В одну́ хвили́ну (хви́лю) див. хвили́на;

В [одну́] ці́лість див. ці́лість;

В одну́ шку́ру див. шку́ра;

В одну́ шуршу́ див. шурша́ти;

Все одно́ (прост. рі́вно) див. весь¹;

Гра́ти в (на) одну́ ду́дку див. гра́ти;

Гра́ти в одні́й кома́нді див. гра́ти;

Два бо́ки (дві сторони́) [одніє́ї] меда́лі див. бік;

Два чо́боти – па́ра (на одну́ но́гу) див. чо́боти;

Диви́тися (вдивля́тися) в одну́ то́чку (в одну́ ця́тку) див. диви́тися;

(10) До о́дного, перев. зі сл. всі. – без винятку, абсолютно всі.

Пани до одного спеклись. Неначе добрі поросята (Т. Шевченко);

І всі козаки до одного піднесли й випили вино за славу (О. Довженко);

Темної ночі невідомий звір чи двоногий зловісник забрався на пасіку і всі до одного вулики поперекидав (О. Гончар);

– Що, багато зайців вбив? – ..Я їх так нажахав, що всі до одного геть з лісу повтікали... (Укр. анекдот);

Жи́ти не хлі́бом єди́ним (одни́м) див. жи́ти;

Жи́ти одни́м (сього́днішнім) днем див. жи́ти;

Закру́чувати ту [ж] са́му (рідше одну́ і ту

ж) пласти́нку див. закру́чувати;

(11) За оди́н мах (д) див. мах¹;

(12) За одни́м ду́хом (д) див. ду́хом;

За одни́м за́ходом див. за́хі́д¹;

За одни́м ма́хом див. мах¹;

За одни́м при́сі́дом див. при́сі́д;

За одни́м ра́зом див. раз¹;

За одни́м ри́пом див. рип¹;

За одни́м столо́м див. стіл¹;

За [яку́сь (одну́, коро́тку і т. ін.)] мить див. мить;

Зво́дити (приво́дити) / звести́ (привести́) до спі́льного (одного́) знаме́нника див. зво́дити;

Змі́шувати / зміша́ти в одну́ ку́пу див. змі́шувати;

З одніє́ї (одно́ї) гли́ни злі́плений див. злі́плений;

З одного́ ма́ху див. мах¹;

[З] одного́ по́ля я́годи (рідше я́года) див. я́года;

З одно́го ті́ста див. ті́сто;

(13) З одно́ї гі́ллі́ я́годи (д) див. я́года;

Іти́ (ходи́ти) / піти́ одніє́ю (ціє́ю ж) сте́жкою див. іти́;

Криви́й на одне́ о́ко див. криви́й;

(14) Ле́гко перелічи́ти на па́льцях одніє́ї руки́ (д) див. перелі́чувати;

Мі́ряти одніє́ю мі́ркою (на одну́ мі́рку, на оди́н арши́н і т. ін.) див. мі́ряти;

На (в) оди́н лад див. лад;

На оди́н арши́н (копи́л) див. арши́н;

На оди́н зуб <�На одно́го зу́ба> див. зуб;

На оди́н кшталт див. кшталт;

На оди́н мані́р див. мані́р;

На оди́н шталт див. шталт;

На оди́н штиб див. штиб²;

На одне́ лице́ див. лице́;

На одні́й но́ті див. но́та¹;

На одно́му по́дихові (по́диху) див. по́дих;

(15) На одну́ ду́дку гра́ти (д) див. гра́ти;

На [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку) див. хвили́на;

На одну́ поню́шку див. поню́шка;

На [одну] хвили́нку див. хвили́нка;

(16) Нате́рти не о́дного мозоля́ (д) див. натира́ти;

На́шого (одного́ і т. ін.) по́ля ягі́дка (я́гідки) див. я́гідка;

На [яку́сь (одну́, невели́ку і т. ін.)] мить див. мить;

Нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т. ін.) [одніє́ї (тре́тьої, деся́тої і т. ін.)] кле́пки у голові́ див. нема́;

[Не оди́н (до́брий)] пуд (рідше ла́нтух) со́лі з'ї́сти див. з'їда́ти;

(17) Не оди́н [і не два (, не два)] кого, чого – значна кількість кого-, чого-небудь; багато.

Старезний самотній прадуб, що шумів віттям не один вік, похилився над Дніпром вже майже без гілля (О. Довженко);

Ярослав Галан став героєм нашого народу, а його послідовників нині не один і не два (Ю. Мельничук);

Не одну́ па́ру підме́ток стопта́ти див. сто́птувати;

Ні (і) на [оди́н] крок не... <�Ні (і) кро́ку не...> див. крок;

Ні одна́ [жива́] душа́ див. душа́;

Ні одна́ сльоза́ не покропи́ла див. сльоза́;

Нія́кий (жо́ден, рідше ні оди́н і т. ін.) соба́ка див. соба́ка;

Но́мер оди́н див. но́мер;

(18) Оди́н без о́дного дихну́ти не мо́жуть (не мо́же), жарт. – багато часу проводять разом; нерозлучні.

А вже школа, навчання так зблизили хлопців, що стали вони, як то кажуть, нерозлийводою, дихнути один без одного не могли (І. Власенко);

Оди́н бік меда́лі див. бік;

Оди́н Бог [ті́льки] зна́є (ві́дає) див. Бог;

(19) Оди́н в оди́н:

а) чимось дуже схожі між собою, хороші зовні, характеризуються позитивними якостями, рисами; дуже гарні, показні і т. ін.

Як затихло, то новий цар .. звелів нову [гвардію] набирати. Та щоб був один у один: високий, .. показний (Панас Мирний);

Зуби в нього [Івана] один в один, як намисто (Ю. Смолич);

– Гляньте-но, скільки в'юнів наловили. Та все один в один (М. Стельмах);

Рівними рядочками вишикувались ще недобудовані і вже, видно, зовсім готові, навіть заселені, ніби брати-близнюки, один в один, новісінькі, мов перемиті, будинки (Ю. Збанацький);

– Ось крашанки. Одна в одну. Карбованець за десяток (Григір Тютюнник);

– Боже мій! Яке зерно, одне в одне (М. Чабанівський);

Оди́н у о́дного.

І вродилися ті дев'ять синів, як дев'ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос (Марко Вовчок);

б) усі без винятку.

Двадцять два зали [в палаці Терещенка] йшли анфіладою – коли б відчинити двері, їх видно було б один в один (Ю. Смолич);

Дівчата в неї завжди такі чисті, та вбрані, та гарні – одна в одну (Нар. опов.);

в) (зі сл. стоя́ти, йти і т. ін.) поряд, впритул.

Плоти стояли один в один до самої затоки (О. Десняк);

Оди́н крок див. крок;

(20) Оди́н на оди́н з ким і без дод. – удвох з ким-небудь, наодинці з кимсь; віч-на-віч.

Зваживши, що поки він один на один, жахатися нічого, Остап зупинився, очікуючи й вдивляючись у подорожнього (М. Коцюбинський);

Ото як зчепляться з Павлом. Один на один. З присутніх навмисне ніхто не встряє (А. Головко);

// з чим. сам з чим-небудь.

Так піду я в поля неозорі із піснями один на один (А. Малишко);

(21) Оди́н на о́дному сидя́ть (сиди́ть), жарт. – багато когось, чогось; дуже тісно, густо.

За ложі ми вже нічого не кажемо: там, як ото говорять, один на одному сидять (із журн.);

(22) Оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного – не дотримуючись порядку, черговості; навперебій.

Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч);

Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: – Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник);

Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний);

Одне поперед одного хотіли [діти] чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар);

Одна́ пе́ред дру́гою.

Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко);

Оди́н чорт (біс, ді́дько) <�Одна́ сатана́> див. чорт;

Оди́н як па́лець див. па́лець;

Одна́ (єди́на) плоть див. плоть;

Одна́ нога́ тут, а дру́га там див. нога́;

Одна́ (ті́льки) тінь зали́ши́лася (рідко зоста́лася) див. тінь;

Одне́ кінча́ти, дру́ге почина́ти див. кінча́ти;

(23) Одне́ (оди́н, одно́) о́дного ва́рті (рідко ва́ртий) <�Одна́ о́дної ва́рта> – у чомусь схожі, однакові.

[Верба:] А я питав Вакуленка, і він її [Ганну] так хвалив... [Ковшик:] А ви коло неї Вакуленка намалюйте, одне одного варті (О. Корнійчук);

Його [Чорнобая] схопили і потягли на майдан. Звенигора показав на задубілий труп Гаміда. – До цього в'яжіть! Вони один одного варті! (В. Малик);

[Оксана:] Правда, я казала... Ми варті одно одного (Леся Українка);

Основний герой фільму такий же підступний, як і його антипод, – як кажуть, один одного вартий (із журн.);

(24) Оди́н як пу́чка – те саме, що Оди́н як па́лець (див. па́лець).

[Іван:] Був і ти, Іване, колись непоганий козак, еге!.. І де те товариство подівалось? Один собі як пучка... (С. Васильченко);

(25) Одне́ на́звисько (д) див. на́зва;

(26) Одне́ (одно́) до о́дного – уживається при вказуванні на поступове наростання, нагромадження чого-небудь, перев. неприємного, небажаного.

Народжуються ж люди: усе одне до одного – і постать типового невдахи, і прізвище – знахідка для гумориста (В. Дрозд);

Одно до одного – й журба Христина ширшала, вищала, глибшала... (Панас Мирний);

(27) Одне́ (одно́) і те ж; Одне́ (одно́) і (й) те са́ме – те саме; однакове.

Що порівняно з отим виноградарським хистом цвях у дошку заганити сліпма? Та ще коли їх безліч ден у день заганяєш у одне й те саме місце (О. Гончар);

– До Лісовського треба піти. Він добре знає Чорнокнижного, а той, якщо захоче, законом за одне й те саме і голову зітне, і святим праведником зробить (М. Стельмах);

Одни́м ву́хом див. ву́хо;

Одни́м ду́хом ди́хати див. ди́хати;

Одни́м (єди́ним, за одни́м) ду́хом див. дух;

Одни́м ли́ком ши́ті див. ши́тий;

Одни́м ма́хом див. мах¹;

(28) Одни́м ми́ром ма́зана (д) див. ма́заний;

Одни́м ми́ром ма́зані (рідше пома́зані) див. ма́заний;

Одни́м мізи́нцем див. мізи́нець;

(29) Одни́м оди́н:

а) зовсім без нікого; одинокий.

Трохи боязка дівчина тільки тепер зогляділась, що вона одним одна в глупу ніч блукає між скелями над морем (І. Нечуй-Левицький);

Одним одна на старості літ зосталася (Панас Мирний);

Одни́м одні́сіньке.

Одним однісіньке [хлоп'я] під тином Сидить собі в старій ряднині (Т. Шевченко);

б) лише один, єдиний.

Над Трахтемировим високо стоїть одним одна хатчина... (Т. Шевченко);

– В нас одним одна дочка, єдиниця (І. Нечуй-Левицький);

Одни́м одні́сінька.

Одним однісінька пухка хмарина (Ю. Яновський);

Оди́н одинце́м.

Може, в окопах уже ні душі, може, Маковей залишився вже один одинцем на всю дамбу? (О. Гончар).

(30) Одни́м оди́н (сам) душе́ю – зовсім самотній.

Задумалась.., як вона сама собі, одним-одна душею, буде повертаться у такому великому городі меж [між] панами (Г. Квітка-Основ'яненко);

Занедужала Галя... Лежала собі сама душею (Марко Вовчок);

(31) .

◇ Одни́м о́ком див. о́ко¹;

Одни́м о́ком ски́нути див. скида́ти;

Одни́м по́дихом див. по́дих;

(32) Одни́м ри́пом (д) див. рип¹; [Одни́м] ро́зчерком пера́ див. ро́зчерк;

Одни́м сло́вом; одно́ (одне́) сло́во див. сло́во;

Одни́м уда́ром див. уда́р;

Одніє́ю (одно́ю) ного́ю в я́мі див. нога́;

(33) Одні́ ко́сті, шкі́рою обши́ті (д) див. кі́стка;

Одного́ гнізде́чка (гнізда́) пти́ці див. пти́ця;

Одного́ ду́ху див. дух;

Одного́ ро́ду, одного́ пло́ду див. рід;

Одно́ї (одніє́ї) ма́сті див. масть¹;

Одному́ Бо́гу (Алла́ху) відо́мо див. відо́мо;

Одну́ ру́ку тягти́ (тягну́ти) див. тягти́;

Одну́ хви́лечку див. хви́лечка²;

Одну́ хвили́нку див. хвили́нка;

Одну́ хвили́ночку див. хвили́ночка;

Одну́ хвили́ну див. хвили́на;

(34) Па́ра чобі́т на одну́ но́гу (д) див. чо́боти;

Перевчи́тися на оди́н бік див. переу́чуватися;

(35) Переступа́ти з одніє́ї ноги́ на дру́гу (д) див. перемина́тися²; Перехва́лювати / перехвали́ти на оди́н бік див. перехва́лювати;

Підво́дити / підвести́ під одну́ графу́ див. підво́дити;

Підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) ще на оди́н (нови́й і т. ін.) сту́пінь (щабе́ль) див. підніма́ти;

Підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) див. підно́сити;

Під оди́н ранжи́р див. ранжи́р;

Під одни́м да́хом див. дах;

Під одніє́ю стрі́хою див. стрі́ха;

Пома́зані одни́м ми́ром див. пома́заний;

Пробле́ма но́мер оди́н див. пробле́ма;

Розруба́ти одни́м уда́ром (ма́хом) див. розру́бувати;

Сам оди́н див. сам;

Сиді́ти оди́н на о́дному див. сиді́ти;

Співа́ти в оди́н го́лос див. співа́ти;

Співа́ти одніє́ї й тіє́ї [ж] див. співа́ти;

Спліта́тися (рідко ув'я́зуватися) / сплести́ся (рідко ув'яза́тися) в оди́н ву́зол див. спліта́тися;

Става́ти / ста́ти в [оди́н] ряд див. става́ти;

Ста́вити в (на) одну́ лі́нію див. ста́вити;

Ста́вити в [оди́н] ряд див. ста́вити;

Ста́вити на оди́н п'єдеста́л див. ста́вити;

Ста́вити / поста́вити на одну́ до́шку див. ста́вити;

Ста́ти на одну́ лі́нію див. става́ти;

Стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.) див. сто́птувати;

Стоя́ти в одно́му ряду́ див. стоя́ти;

Стоя́ти (лиша́тися, залиша́тися) на [одно́му] мі́сці див. стоя́ти;

Стоя́ти на одно́му див. стоя́ти;

Стоя́ти одніє́ю (одно́ю) ного́ю в моги́лі (рідше в труні́, в гро́бі і т. ін.) див. стоя́ти;

Стри́гти / постри́гти [всіх] під одну́ гребі́нку (під оди́н гребіне́ць) див. стри́гти;

Ти́сяча і одна́ див. ти́сяча;

Ті́льки й [одне́] зна́ти, що див. зна́ти;

Ті́льки [сама́ (одна́)] душа́ залиши́лася (лиши́лася) див. душа́;

Ті́льки (сама́, рідко одна́) снасть [зроби́лася (ста́ла, зоста́лася і т. ін.)] див. снасть;

Топта́ння на [одно́му] мі́сці див. топта́ння;

Топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці див. топта́тися;

Тягти́ в оди́н гуж див. тягти́;

Хоч [би] одни́м о́ком гля́нути (подиви́тися) див. гля́нути;

Хоч одни́м бо́ком див. бік;

Хоч одни́м о́ком див. о́ко¹;

(36) Що за оди́н – хто такий.

– Що ти за один? – питаю закостенілого товариша (І. Франко);

Тут [на ярмарку] затопчуть, навіть не помітивши, що ти за один (О. Гончар);

Ці люди сподобались Данилкові, хоч він і не став їх розпитувати, що вони за одні (П. Панч);

// які погляди, інтереси і т. ін. у когось; яка людина.

Що воно за один той Віллі, визначити, звичайно, важко (В. Козаченко);

(37) Ягідки́ одного́ по́ля (д) див. я́года;

(38) Як оди́н:

а) (перев. з дієсл.) одностайно, дружно.

– Тисяча солдатів, як один, зірвали гвинтівки з плеч і приставили їх до ноги (Ю. Смолич);

Як один, всією громадою постановили Піски не пустити козаків у село (А. Головко);

І б'ють гармати як один! (Ю. Яновський);

Як оди́н чолові́к.

Ще хвилина – і враз, як один чоловік, ринула [купка чумаків] на розбишак (М. Коцюбинський);

б) без винятку, всі.

Всі полягли як один, тільки зброя та диски лишились (Леся Українка);

Русалки, вбрані мов на свято, Постали – гожі як одна (П. Грабовський);

Разом усміхнулися всі одинадцять співробітниць, усі як одна... (В. Логвиненко);

Ці [бійці] – як один – в новому обмундируванні (О. Гончар);

Як оди́н чолові́к.

Козаки заступились і за народ, і за свою віру .. І козаки піднялись як один чоловік (І. Нечуй-Левицький);

в) чимсь схожі між собою (перев. позитивними якостями, рисами); однакові.

Усе парубоцтво – як один. Усіх знаємо, усі чесні, усі добрі (Г. Квітка-Основ'яненко);

Як оди́н день див. день;

Як оди́н фунт див. фунт¹;

Як одна́ годи́на див. годи́на¹;

Як одна́ душа́ див. душа́.