один
ОДИ́Н, одного́, ч.; ОДНА́, одніє́ї і одно́ї, ж.; ОДНО́ і ОДНЕ́, одного́, с. (мн. одні́, одни́х), числ. кільк.
1. Назва числа 1 і його цифрового позначення.
До одного додати два;
// Кількість із 1 одиниці.
Багато ж тих корінців – страх як багато. Один, два, три... десять, ціла жменя, ціла купа... (М. Коцюбинський);
В цьому році відділ народної освіти прислав у село завзятого учителя, який недарма отримував щомісяця тридцять фунтів жита, один фунт цукру та дві пачки сірників (М. Стельмах);
Підкинули іще одно поліно, Воно стріляло, схоплене вогнем (М. Бажан);
// у знач. ім. оди́н, одного́, ч.; одна́, одніє́ї і одно́ї, ж.; одно́ і одне́, одного́, с.; мн. одні́, одни́х. Окрема істота або предмет із сукупності подібних.
Двоє кукало, а одно полетіло (приказка);
Послали одного з табору по воду, бо вже пора була і каші варити (Г. Квітка-Основ'яненко).
2. у знач. прикм. Який живе, стоїть і т. ін. самотньо, окремо від інших; одинокий, самотній.
Один я на світі без роду, і доля – Стеблина-билина на чужому полі (Т. Шевченко);
Цвіте садок. І дітвора в алеях обручі ганяє. А я один. Сумна пора. Не видно їй ні дна, ні краю (В. Сосюра);
Ясногорська подумала раптом, що може отак закам'яніти, як стоїть. Закам'яніє справді, реально, за якусь хвилину і залишиться стояти вічно, одна серед цього пустельного степу (О. Гончар);
// у знач. ім. оди́н, одного́, ч. Те саме, що одина́к 1, 2.
Що значить один могутній коваль Танюшкін? Один же в полі не воїн (Ф. Бурлака).
3. у знач. прикм., з част. тільки, лише і без них. Ніякий інший, крім названого; тільки названий (уживається при виділенні з ряду інших окремої особи, предмета і т. ін.).
Еней один не роздягався, Еней один за всіх не спав (І. Котляревський);
Тільки один Чіпка не лягає: ходить, нудиться, карається (Панас Мирний);
Одна була розвага в баби. Як тільки забували зачинить двері, крізь них влітала з сіней зозулястенька курка і прожогом бігла до баби (М. Коцюбинський);
Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину (Т. Шевченко);
Степан Васильович, посміхаючись одними очима, відповів йому: – І тут нам не по дорозі (М. Стельмах);
// у знач. ім. одно́ (одне́), одного́, с. Тільки те (це); єдине.
Про себе одне знала [Катря], що не судилося їй життя щасливе, то буде вже так (А. Головко).
4. у знач. займ. вказ. Той самий.
Після смерті батька та матері (вони під холеру померли одного-таки й року) громада оддала сироту далекій родичці (Панас Мирний);
Старалася [Маруся] запевнити себе, що біжить в одному напрямі.., але внутрішній голос казав, що .. вона, може, десять разів уже міняла напрям (Г. Хоткевич);
– От ми й зустрілися, – кажу я, а наче зовсім недавно ми з вами жили в одній кімнаті (Ю. Яновський);
// Однаковий, тотожний.
– Коли б я був одної з вами думки, я б зараз кинув службу, – вмішався Рудик (М. Коцюбинський);
Ім'я їй – Ната. Олег одних із нею літ (В. Сосюра);
// у знач. ім. одно́ (одне́), одного́, с. Те саме.
Чи їде, чи ходить, – на одно виходить (приказка);
Обоє .. одного хотять, одне люблять (Г. Квітка-Основ'яненко).
5. у знач. прикм. Цілісний, неподільний; єдиний.
У кожного народу, який би великий не був він, літературна мова все одна, соборна, спільна для всіх (із журн.);
Народи всі – одна сім'я (В. Сосюра).
6. у знач. прикм. Окремий серед названих, видимих і т. ін. людей, предметів тощо.
Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина .. і побігла до одного вулика довгою зеленою стежкою (І. Нечуй-Левицький);
І сумно, сумно з них один дививсь на мене... (В. Сосюра);
Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів, що по-тутешньому зветься просто кут (О. Гончар).
7. у знач. прикм. Перший серед названих.
З вікон низеньких сільських хат блискає світло .. Чоловіки: одні – чоботи латають, другі – рукавиці плетуть, треті – що інше... (Панас Мирний);
По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці (П. Тичина).
8. у знач. займ. вказ. Саме цей; такий, а не інший (уживається при протиставленні).
В серці бідного молдувана надія боролась з жадобою дикої помсти і часом переважало одне почуття, часом друге (М. Коцюбинський);
[Сторчак:] Я люблю тебе, а ти... [Мар'яна:] Я живу одним життям, ти – іншим. Ти ненавидиш те, що люблю я... (М. Зарудний);
Це просто чудо якесь з чоловіком тут робиться. Внизу під скелею, був один Хома, а піднявся на скелю, то це вже зовсім інший Хома! І бачить далі, і чує далі... (О. Гончар).
9. у знач. займ. неознач. Якийсь, котрийсь.
Пішла я на заробітки в город; стала в одних панів за наймичку (Марко Вовчок);
Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка).
10. у знач. присл. одно́, розм. Весь час; постійно, безперервно.
Лежить Карпо на лаві плазом, мов зарізаний кабан, і пальцем не ворухне, одно постогнує (М. Коцюбинський);
Сонце під обід – і так пече, що й Лиска .. умокріла вся, й півник одно роззявляє дзьоба, одно роззявляє – нічим дихати (І. Вирган).
В одні́й осо́бі див. осо́ба;
В одно́му пла́тті див. пла́ття;
[Зби́ті] на оди́н кшталт (копи́л) див. зби́тий;
На одну́ со́ту див. со́тий;
На па́льцях одніє́ї руки́ мо́жна порахува́ти див. мо́жна;
Не всто́яти на [одно́му] мі́сці див. усто́ювати;
(1) Ні оди́н – ніхто, ніщо з усіх; жоден.
Роман мовчав. Він був тихий на вдачу .. і дуже несміливий: ніколи він не зачіпав ні однієї дівчини ні словами, ні жартами (І. Нечуй-Левицький);
Росив дощ, і від цього ніч ще гірше темніла .. А в селі ні одного світла (Мирослав Ірчан);
(2) Оди́н за о́дним (рідко дру́гим) <�Оди́н по о́дному (рідко дру́гому)> – уживається при вказуванні на черговість, ритмічність або послідовність у перебігу чого-небудь.
Під нами шаланди, розпустивши паруси, .. одна за одною відриваються від берега (Ю. Яновський);
Непомітно підстерегла мене тяжка хвороба – цинга, один за одним почали випадати зуби (з мемуарної літ.);
Співак перший сплигнув на землю, построїв трактори в ряд і махнув рукою – глушити мотори. Один по одному мотори затихли (А. Головко);
А слізочки закапали одна по другій швиденько (Марко Вовчок);
(3) Оди́н побі́ля́ о́дного (повз оди́н) – дуже близько між собою; впритул; Одна́ [ті́льки] на́зва див. на́зва;
Одна́ тре́тя див. тре́тій;
Ще (іще́) [оди́н] раз див. раз¹;
Як одна́ люди́на див. люди́на.○ [За] одни́м за́махом (зма́хом) див. за́мах;
З одного́ бо́ку.., з дру́гого (і́ншого) бо́ку.. див. бік;
(4) Оди́н і той же (са́мий), у знач. займ. – такий самий, той самий; однаковий.
Зурна повторяла один і той самий голос, монотонний, невиразний, безконечний, як пісня цвіркуна (М. Коцюбинський);
Павло Гречаний всю зиму не злазив із печі, .. і всю зиму йому снився один і той же сон (Григорій Тютюнник);
(5) Оди́н о́дному (дру́гому, о́дного, дру́гого) у знач. займ. – взаємно (про кожного з двох).
Поранені виходили з бою, підтримуючи один одного (О. Довженко);
Одна думка обганяла другу; одна одну випереджала (Панас Мирний);
Одного́ дня див. день;
Одного́ [прекра́сного] ра́нку див. ра́нок;
Одного́ ра́зу див. раз¹;
Одно́ї (одніє́ї) зими́ див. зима́;
(6) По о́дному, у знач. присл. – не всі разом, по черзі.△ Гра в одні́ воро́та див. гра.
◇ Біс одни́м мотузо́чком скрути́в див. біс¹;
Бу́ти в одну́ шу́ршу див. бу́ти;
Бу́ти (іти́, крокува́ти, перебува́ти і т. ін.) в одні́й шере́нзі див. бу́ти;
Бу́ти ство́реними одне́ для одно́го див. ство́рений;
Вали́ти (зва́лювати) / звали́ти все доку́пи (до одніє́ї (одно́ї) ку́пи) див. вали́ти¹;
В (за) оди́н раз див. раз¹;
Вихо́дити / ви́йти на одно́ див. вихо́дити;
В оди́н го́лос див. го́лос;
В [оди́н] дух див. дух;
(7) В оди́н мет (д) див. миг²; В оди́н миг (мент) див. миг²;
(8) В оди́н миг о́ка (д) див. миг²; В оди́н прекра́сний день див. день;
В одне́ го́рло див. го́рло;
В одне́ (одно́) ву́хо влі́зти, а в дру́ге ви́лізти див. вла́зити;
В одне́ (одно́) ву́хо (у́хо) впуска́ти / впусти́ти, а в дру́ге (дру́гим) випуска́ти / ви́пустити див. впуска́ти¹;
В одни́х штана́х див. штани́;
В одні́й упря́жці див. упря́жка;
(9) В одно́ (в одне́):
а) (зі сл. запевня́ти, переко́нувати.) одностайно, дружно і т. ін.
Вітали її, руки стискували і всі в одно впевняли, що у неї – талант... (С. Васильченко);
б) (зі сл. ски́глити, тве́рдити і т. ін.) настирливо, вперто і т. ін.
– Додому, – скиглили [якути] в одно, але втікати – не посміли (Леся Українка);
– Я її не люблю, – твердив він в одно (М. Коцюбинський);
– Е-е! Слухайте теревені!.. Намоглася в одне та й годі: ірод, ірод (Ю. Бедзик);
в) (зі сл. говори́ти, бреха́ти і под.) так само, однаково або однакове.
Не в одно бреше (Номис);
З кожної сім'ї усяк ув одно говорить: “Знать не знаємо! Бачили усі, що я дома не був” (Г. Квітка-Основ'яненко);
В одно́му ряду́ див. ряд;
В одно́ сло́во див. сло́во;
В одну́ ду́шу див. душа́;
В одну́ мить див. мить;
В одну́ секу́нду див. секу́нда;
В одну́ хвили́ну (хви́лю) див. хвили́на;
В [одну́] ці́лість див. ці́лість;
В одну́ шку́ру див. шку́ра;
В одну́ шуршу́ див. шурша́ти;
Все одно́ (прост. рі́вно) див. весь¹;
Гра́ти в (на) одну́ ду́дку див. гра́ти;
Гра́ти в одні́й кома́нді див. гра́ти;
Два бо́ки (дві сторони́) [одніє́ї] меда́лі див. бік;
Два чо́боти – па́ра (на одну́ но́гу) див. чо́боти;
Диви́тися (вдивля́тися) в одну́ то́чку (в одну́ ця́тку) див. диви́тися;
(10) До о́дного, перев. зі сл. всі. – без винятку, абсолютно всі.
Пани до одного спеклись. Неначе добрі поросята (Т. Шевченко);
І всі козаки до одного піднесли й випили вино за славу (О. Довженко);
Темної ночі невідомий звір чи двоногий зловісник забрався на пасіку і всі до одного вулики поперекидав (О. Гончар);
– Що, багато зайців вбив? – ..Я їх так нажахав, що всі до одного геть з лісу повтікали... (Укр. анекдот);
Жи́ти не хлі́бом єди́ним (одни́м) див. жи́ти;
Жи́ти одни́м (сього́днішнім) днем див. жи́ти;
Закру́чувати ту [ж] са́му (рідше одну́ і ту
ж) пласти́нку див. закру́чувати;
(11) За оди́н мах (д) див. мах¹;
(12) За одни́м ду́хом (д) див. ду́хом;
За одни́м за́ходом див. за́хі́д¹;
За одни́м ма́хом див. мах¹;
За одни́м при́сі́дом див. при́сі́д;
За одни́м ра́зом див. раз¹;
За одни́м ри́пом див. рип¹;
За одни́м столо́м див. стіл¹;
За [яку́сь (одну́, коро́тку і т. ін.)] мить див. мить;
Зво́дити (приво́дити) / звести́ (привести́) до спі́льного (одного́) знаме́нника див. зво́дити;
Змі́шувати / зміша́ти в одну́ ку́пу див. змі́шувати;
З одніє́ї (одно́ї) гли́ни злі́плений див. злі́плений;
З одного́ ма́ху див. мах¹;
[З] одного́ по́ля я́годи (рідше я́года) див. я́года;
З одно́го ті́ста див. ті́сто;
(13) З одно́ї гі́ллі́ я́годи (д) див. я́года;
Іти́ (ходи́ти) / піти́ одніє́ю (ціє́ю ж) сте́жкою див. іти́;
Криви́й на одне́ о́ко див. криви́й;
(14) Ле́гко перелічи́ти на па́льцях одніє́ї руки́ (д) див. перелі́чувати;
Мі́ряти одніє́ю мі́ркою (на одну́ мі́рку, на оди́н арши́н і т. ін.) див. мі́ряти;
На (в) оди́н лад див. лад;
На оди́н арши́н (копи́л) див. арши́н;
На оди́н зуб <�На одно́го зу́ба> див. зуб;
На оди́н кшталт див. кшталт;
На оди́н мані́р див. мані́р;
На оди́н шталт див. шталт;
На оди́н штиб див. штиб²;
На одне́ лице́ див. лице́;
На одні́й но́ті див. но́та¹;
На одно́му по́дихові (по́диху) див. по́дих;
(15) На одну́ ду́дку гра́ти (д) див. гра́ти;
На [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку) див. хвили́на;
На одну́ поню́шку див. поню́шка;
На [одну] хвили́нку див. хвили́нка;
(16) Нате́рти не о́дного мозоля́ (д) див. натира́ти;
На́шого (одного́ і т. ін.) по́ля ягі́дка (я́гідки) див. я́гідка;
На [яку́сь (одну́, невели́ку і т. ін.)] мить див. мить;
Нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т. ін.) [одніє́ї (тре́тьої, деся́тої і т. ін.)] кле́пки у голові́ див. нема́;
[Не оди́н (до́брий)] пуд (рідше ла́нтух) со́лі з'ї́сти див. з'їда́ти;
(17) Не оди́н [і не два (, не два)] кого, чого – значна кількість кого-, чого-небудь; багато.
Старезний самотній прадуб, що шумів віттям не один вік, похилився над Дніпром вже майже без гілля (О. Довженко);
Ярослав Галан став героєм нашого народу, а його послідовників нині не один і не два (Ю. Мельничук);
Не одну́ па́ру підме́ток стопта́ти див. сто́птувати;
Ні (і) на [оди́н] крок не... <�Ні (і) кро́ку не...> див. крок;
Ні одна́ [жива́] душа́ див. душа́;
Ні одна́ сльоза́ не покропи́ла див. сльоза́;
Нія́кий (жо́ден, рідше ні оди́н і т. ін.) соба́ка див. соба́ка;
Но́мер оди́н див. но́мер;
(18) Оди́н без о́дного дихну́ти не мо́жуть (не мо́же), жарт. – багато часу проводять разом; нерозлучні.
А вже школа, навчання так зблизили хлопців, що стали вони, як то кажуть, нерозлийводою, дихнути один без одного не могли (І. Власенко);
Оди́н бік меда́лі див. бік;
Оди́н Бог [ті́льки] зна́є (ві́дає) див. Бог;
(19) Оди́н в оди́н:
а) чимось дуже схожі між собою, хороші зовні, характеризуються позитивними якостями, рисами; дуже гарні, показні і т. ін.
Як затихло, то новий цар .. звелів нову [гвардію] набирати. Та щоб був один у один: високий, .. показний (Панас Мирний);
Зуби в нього [Івана] один в один, як намисто (Ю. Смолич);
– Гляньте-но, скільки в'юнів наловили. Та все один в один (М. Стельмах);
Рівними рядочками вишикувались ще недобудовані і вже, видно, зовсім готові, навіть заселені, ніби брати-близнюки, один в один, новісінькі, мов перемиті, будинки (Ю. Збанацький);
– Ось крашанки. Одна в одну. Карбованець за десяток (Григір Тютюнник);
– Боже мій! Яке зерно, одне в одне (М. Чабанівський);
Оди́н у о́дного.
І вродилися ті дев'ять синів, як дев'ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос (Марко Вовчок);
б) усі без винятку.
Двадцять два зали [в палаці Терещенка] йшли анфіладою – коли б відчинити двері, їх видно було б один в один (Ю. Смолич);
Дівчата в неї завжди такі чисті, та вбрані, та гарні – одна в одну (Нар. опов.);
в) (зі сл. стоя́ти, йти і т. ін.) поряд, впритул.
Плоти стояли один в один до самої затоки (О. Десняк);
Оди́н крок див. крок;
(20) Оди́н на оди́н з ким і без дод. – удвох з ким-небудь, наодинці з кимсь; віч-на-віч.
Зваживши, що поки він один на один, жахатися нічого, Остап зупинився, очікуючи й вдивляючись у подорожнього (М. Коцюбинський);
Ото як зчепляться з Павлом. Один на один. З присутніх навмисне ніхто не встряє (А. Головко);
// з чим. сам з чим-небудь.
Так піду я в поля неозорі із піснями один на один (А. Малишко);
(21) Оди́н на о́дному сидя́ть (сиди́ть), жарт. – багато когось, чогось; дуже тісно, густо.
За ложі ми вже нічого не кажемо: там, як ото говорять, один на одному сидять (із журн.);
(22) Оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного – не дотримуючись порядку, черговості; навперебій.
Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч);
Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: – Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник);
Ті [люди] сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний);
Одне поперед одного хотіли [діти] чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар);
Одна́ пе́ред дру́гою.
Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко);
Оди́н чорт (біс, ді́дько) <�Одна́ сатана́> див. чорт;
Оди́н як па́лець див. па́лець;
Одна́ (єди́на) плоть див. плоть;
Одна́ нога́ тут, а дру́га там див. нога́;
Одна́ (ті́льки) тінь зали́ши́лася (рідко зоста́лася) див. тінь;
Одне́ кінча́ти, дру́ге почина́ти див. кінча́ти;
(23) Одне́ (оди́н, одно́) о́дного ва́рті (рідко ва́ртий) <�Одна́ о́дної ва́рта> – у чомусь схожі, однакові.
[Верба:] А я питав Вакуленка, і він її [Ганну] так хвалив... [Ковшик:] А ви коло неї Вакуленка намалюйте, одне одного варті (О. Корнійчук);
Його [Чорнобая] схопили і потягли на майдан. Звенигора показав на задубілий труп Гаміда. – До цього в'яжіть! Вони один одного варті! (В. Малик);
[Оксана:] Правда, я казала... Ми варті одно одного (Леся Українка);
Основний герой фільму такий же підступний, як і його антипод, – як кажуть, один одного вартий (із журн.);
(24) Оди́н як пу́чка – те саме, що Оди́н як па́лець (див. па́лець).
[Іван:] Був і ти, Іване, колись непоганий козак, еге!.. І де те товариство подівалось? Один собі як пучка... (С. Васильченко);
(25) Одне́ на́звисько (д) див. на́зва;
(26) Одне́ (одно́) до о́дного – уживається при вказуванні на поступове наростання, нагромадження чого-небудь, перев. неприємного, небажаного.
Народжуються ж люди: усе одне до одного – і постать типового невдахи, і прізвище – знахідка для гумориста (В. Дрозд);
Одно до одного – й журба Христина ширшала, вищала, глибшала... (Панас Мирний);
(27) Одне́ (одно́) і те ж; Одне́ (одно́) і (й) те са́ме – те саме; однакове.
Що порівняно з отим виноградарським хистом цвях у дошку заганити сліпма? Та ще коли їх безліч ден у день заганяєш у одне й те саме місце (О. Гончар);
– До Лісовського треба піти. Він добре знає Чорнокнижного, а той, якщо захоче, законом за одне й те саме і голову зітне, і святим праведником зробить (М. Стельмах);
Одни́м ву́хом див. ву́хо;
Одни́м ду́хом ди́хати див. ди́хати;
Одни́м (єди́ним, за одни́м) ду́хом див. дух;
Одни́м ли́ком ши́ті див. ши́тий;
Одни́м ма́хом див. мах¹;
(28) Одни́м ми́ром ма́зана (д) див. ма́заний;
Одни́м ми́ром ма́зані (рідше пома́зані) див. ма́заний;
Одни́м мізи́нцем див. мізи́нець;
(29) Одни́м оди́н:
а) зовсім без нікого; одинокий.
Трохи боязка дівчина тільки тепер зогляділась, що вона одним одна в глупу ніч блукає між скелями над морем (І. Нечуй-Левицький);
Одним одна на старості літ зосталася (Панас Мирний);
Одни́м одні́сіньке.
Одним однісіньке [хлоп'я] під тином Сидить собі в старій ряднині (Т. Шевченко);
б) лише один, єдиний.
Над Трахтемировим високо стоїть одним одна хатчина... (Т. Шевченко);
– В нас одним одна дочка, єдиниця (І. Нечуй-Левицький);
Одни́м одні́сінька.
Одним однісінька пухка хмарина (Ю. Яновський);
Оди́н одинце́м.
Може, в окопах уже ні душі, може, Маковей залишився вже один одинцем на всю дамбу? (О. Гончар).
(30) Одни́м оди́н (сам) душе́ю – зовсім самотній.
Задумалась.., як вона сама собі, одним-одна душею, буде повертаться у такому великому городі меж [між] панами (Г. Квітка-Основ'яненко);
Занедужала Галя... Лежала собі сама душею (Марко Вовчок);
(31) .
◇ Одни́м о́ком див. о́ко¹;
Одни́м о́ком ски́нути див. скида́ти;
Одни́м по́дихом див. по́дих;
(32) Одни́м ри́пом (д) див. рип¹; [Одни́м] ро́зчерком пера́ див. ро́зчерк;
Одни́м сло́вом; одно́ (одне́) сло́во див. сло́во;
Одни́м уда́ром див. уда́р;
Одніє́ю (одно́ю) ного́ю в я́мі див. нога́;
(33) Одні́ ко́сті, шкі́рою обши́ті (д) див. кі́стка;
Одного́ гнізде́чка (гнізда́) пти́ці див. пти́ця;
Одного́ ду́ху див. дух;
Одного́ ро́ду, одного́ пло́ду див. рід;
Одно́ї (одніє́ї) ма́сті див. масть¹;
Одному́ Бо́гу (Алла́ху) відо́мо див. відо́мо;
Одну́ ру́ку тягти́ (тягну́ти) див. тягти́;
Одну́ хви́лечку див. хви́лечка²;
Одну́ хвили́нку див. хвили́нка;
Одну́ хвили́ночку див. хвили́ночка;
Одну́ хвили́ну див. хвили́на;
(34) Па́ра чобі́т на одну́ но́гу (д) див. чо́боти;
Перевчи́тися на оди́н бік див. переу́чуватися;
(35) Переступа́ти з одніє́ї ноги́ на дру́гу (д) див. перемина́тися²; Перехва́лювати / перехвали́ти на оди́н бік див. перехва́лювати;
Підво́дити / підвести́ під одну́ графу́ див. підво́дити;
Підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) ще на оди́н (нови́й і т. ін.) сту́пінь (щабе́ль) див. підніма́ти;
Підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) див. підно́сити;
Під оди́н ранжи́р див. ранжи́р;
Під одни́м да́хом див. дах;
Під одніє́ю стрі́хою див. стрі́ха;
Пома́зані одни́м ми́ром див. пома́заний;
Пробле́ма но́мер оди́н див. пробле́ма;
Розруба́ти одни́м уда́ром (ма́хом) див. розру́бувати;
Сам оди́н див. сам;
Сиді́ти оди́н на о́дному див. сиді́ти;
Співа́ти в оди́н го́лос див. співа́ти;
Співа́ти одніє́ї й тіє́ї [ж] див. співа́ти;
Спліта́тися (рідко ув'я́зуватися) / сплести́ся (рідко ув'яза́тися) в оди́н ву́зол див. спліта́тися;
Става́ти / ста́ти в [оди́н] ряд див. става́ти;
Ста́вити в (на) одну́ лі́нію див. ста́вити;
Ста́вити в [оди́н] ряд див. ста́вити;
Ста́вити на оди́н п'єдеста́л див. ста́вити;
Ста́вити / поста́вити на одну́ до́шку див. ста́вити;
Ста́ти на одну́ лі́нію див. става́ти;
Стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.) див. сто́птувати;
Стоя́ти в одно́му ряду́ див. стоя́ти;
Стоя́ти (лиша́тися, залиша́тися) на [одно́му] мі́сці див. стоя́ти;
Стоя́ти на одно́му див. стоя́ти;
Стоя́ти одніє́ю (одно́ю) ного́ю в моги́лі (рідше в труні́, в гро́бі і т. ін.) див. стоя́ти;
Стри́гти / постри́гти [всіх] під одну́ гребі́нку (під оди́н гребіне́ць) див. стри́гти;
Ти́сяча і одна́ див. ти́сяча;
Ті́льки й [одне́] зна́ти, що див. зна́ти;
Ті́льки [сама́ (одна́)] душа́ залиши́лася (лиши́лася) див. душа́;
Ті́льки (сама́, рідко одна́) снасть [зроби́лася (ста́ла, зоста́лася і т. ін.)] див. снасть;
Топта́ння на [одно́му] мі́сці див. топта́ння;
Топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці див. топта́тися;
Тягти́ в оди́н гуж див. тягти́;
Хоч [би] одни́м о́ком гля́нути (подиви́тися) див. гля́нути;
Хоч одни́м бо́ком див. бік;
Хоч одни́м о́ком див. о́ко¹;
(36) Що за оди́н – хто такий.
– Що ти за один? – питаю закостенілого товариша (І. Франко);
Тут [на ярмарку] затопчуть, навіть не помітивши, що ти за один (О. Гончар);
Ці люди сподобались Данилкові, хоч він і не став їх розпитувати, що вони за одні (П. Панч);
// які погляди, інтереси і т. ін. у когось; яка людина.
Що воно за один той Віллі, визначити, звичайно, важко (В. Козаченко);
(37) Ягідки́ одного́ по́ля (д) див. я́года;
(38) Як оди́н:
а) (перев. з дієсл.) одностайно, дружно.
– Тисяча солдатів, як один, зірвали гвинтівки з плеч і приставили їх до ноги (Ю. Смолич);
Як один, всією громадою постановили Піски не пустити козаків у село (А. Головко);
І б'ють гармати як один! (Ю. Яновський);
Як оди́н чолові́к.
Ще хвилина – і враз, як один чоловік, ринула [купка чумаків] на розбишак (М. Коцюбинський);
б) без винятку, всі.
Всі полягли як один, тільки зброя та диски лишились (Леся Українка);
Русалки, вбрані мов на свято, Постали – гожі як одна (П. Грабовський);
Разом усміхнулися всі одинадцять співробітниць, усі як одна... (В. Логвиненко);
Ці [бійці] – як один – в новому обмундируванні (О. Гончар);
Як оди́н чолові́к.
Козаки заступились і за народ, і за свою віру .. І козаки піднялись як один чоловік (І. Нечуй-Левицький);
в) чимсь схожі між собою (перев. позитивними якостями, рисами); однакові.
Усе парубоцтво – як один. Усіх знаємо, усі чесні, усі добрі (Г. Квітка-Основ'яненко);
Як оди́н день див. день;
Як оди́н фунт див. фунт¹;
Як одна́ годи́на див. годи́на¹;
Як одна́ душа́ див. душа́.
Значення в інших словниках
- один — оди́н числівник Орфографічний словник української мови
- один — чис. д. оден, їден; ЯК ІМ. одна істота, один індивід, одинак, одиниця; ЯК П-К самотній, одним-один, однісінький <г. одніський>, один-єдиний, с. один-одинцем, один, як палець; (дух) ЗАЙ. той самий, однаковий; ЯК П-К. єдиний, неподільний <н. Словник синонімів Караванського
- один — див. одинак Словник синонімів Вусика
- один — [один] одного, одноуму, одним; ж. одна, од(‘)н'ійейі (однойі), од(‘)н'ійейу (однойу); с. одне (одно), одного; мн. оуд(‘)н'і, одних, одним, однимие; один доодного, один заоднием, один по одному, один одному Орфоепічний словник української мови
- один — Один, одні, самий, самі В українській мові числівники один, одна, одне, одні мають або кількісне значення: «З одного вола двох шкур не деруть» (прислів’я); «Ой одна ж я, одна, як билиночка в полі» (Т. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- один — одного, ч.; одна, однієї і одної, ж.; одно і одне, одного, с. (мн. одні, одних), числ. кільк. 1》 Назва числа 1 і його цифрового позначення. До одного додати два. || Кількість із 1 одиниці. || у знач. ім. один, одного, ч.; одна, однієї і одної... Великий тлумачний словник сучасної мови
- один — оди́н: ◊ на оди́н зуб → зуб Лексикон львівський: поважно і на жарт
- один — Один за всіх, а всі за одного. Солідарність друзів. Один у хаті, як макогін у макітрі. Живе самотньо. Одне краще нині, як завтра два. Краще мати сьогодні меншу певну користь, ніж завтра непевну більшу. Приповідки або українсько-народня філософія
- один — Одного. Словник жарґонної лексики української мови
- один — би́ти в (одну́) то́чку. Постійно спрямовувати свої зусилля, увагу, дії на здійснення певної мети. Він не любив заробітчан, зате любив і помічав настирливих, з характером, таких, хто в точку б’є і б’є (П. Дорошко). в одну́ду́дку з ким. Фразеологічний словник української мови
- один — БЕЗРІ́ДНИЙ (який не має родичів); БЕЗСІМЕ́ЙНИЙ, БЕЗРОДИ́ННИЙ (який не завів родини); САМО́ТНІЙ (САМІ́ТНИ́Й), ОДИНО́КИЙ (який не завів родини або живе без родини); САМ, ОДИ́Н, САМ-ОДИ́Н підсил. розм., САМ-САМІ́СІНЬКИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- один — Оди́н, одна́, одно́ і одне́, одно́го́, одніє́ї, одно́му́, о́дні́й; одні́, одни́х, -ни́м (відмін. як займ. той) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- один — ОДИ́Н, одного́, ч.; ОДНА́, одніє́ї і одно́ї, ж.; ОДНО́ і ОДНЕ́, одного́, с. (мн. одні́, одни́х), числ. кільк. 1. Назва числа 1 і його цифрового позначення. До одного додати два; // Кількість із 1 одиниці. Багато ж тих корінців — страх як багато. Словник української мови в 11 томах
- один — Оди́н, одна́, одно́ числ. Одинъ, одна, одно. З одним, Богом на сто ворог. Ном. № 12. оди́н о́дного, одно 'дно́го, оди́н у о́дного, один на о́дного и пр. Одинъ другого, другъ друга, другъ у друга, другъ на друга и пр. Вони один одного покохали. Стор. МПр. Словник української мови Грінченка