1. Словник синонімів української мови

одинак

БЕЗДО́МНИК розм. (той, хто не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНИК розм., БЕЗХА́ТЧЕНКО розм. рідше (той, хто не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ (звичайно про дітей). Не нагадуйте мені, що я знов сирота і бездомник (А. Кримський); Жили ми в те врем'я хоч і не так, як люди, ну та все ж не старцювали. Їсти було що. А він (Юхим) — безхатченко. У землянці нидів (Григір Тютюнник); — А тепер.., — перебила його мати.., — і зовсім Сашко безпритульником стане (А. Головко); Він каже, що моряки й колишні безпритульні з дитбудинків — то найчесніші й найгероїчніші в торгівлі люди (В. Кучер). — Пор. бродя́га, 1. одина́к.

ОДИНА́К (той, хто не має сім'ї), БЕЗСІМЕ́ЙНИЙ, ОДИНО́КИЙ, САМІ́ТНИЙ (САМО́ТНІЙ) (САМО́ТНИЙ рідше), БУРЛА́КА заст., ОДИНЕ́ЦЬ рідше, БЕЗРІДНИК рідше. Жив Кургуз одинаком. Після наглої доччиної смерті дружина пішла в монастир і скоро померла (П. Кочура); Ми приготували йому житло, тимчасове житло — ліжко в гуртожитку, разом з безсімейними (з газети); Зніметься оце чоловік, майне на вільні степи Катеринославські або Херсонські.. Багато тоді накивало п'ятами й одиноких і цілими сім'ями... (Панас Мирний); Потому віддалася (Маланка) за Андрія.., вічного наймита, старого парубка, бурлаку, що не має навіть власної хати (М. Коцюбинський); — Скажу про себе... Одинець... Ну, що з такого мізерного життя? Пустка. Ні ти ні до кого, ні до тебе ніхто (С. Добровольський); — Служив зо мною вкупі наймит ..сирота, безхатник і безрідник (Ганна Барвінок). — Пор. бездо́мник.

ОДИНА́К (хто діє сам, не спирається на допомогу інших), ОДИНЕ́ЦЬ, ОДИНО́ЧКА розм. Час одинаків у науці минув... необхідні спільні зусилля великих наукових колективів (з журналу); (Мирон:) У досконального пана єсть своя дворянська громада, у мужика своя громада, а ми, так звані чиновники, нічого того не маємо, живемо одинцями кожен собі..! (І. Карпенко-Карий); Бій уже закінчено. Іде перестрілка одиночок (О. Довженко).

ОДИНА́К (ЄДИНА́К діал.) (єдиний син), ОДИНЕ́ЦЬ розм. Ріс він (син) у нас одинаком. Тих п'ятеро Бог прибрав, померли ще в малолітстві (Д. Бедзик); Вони втішалися одним живим сином, єдинаком Якимцьом (І. Нечуй-Левицький); Мала мама одинця, Одинця-мазунця (Г. Бойко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одинак — одина́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. одинак — (ізольована істота) одинець; (у матері) єдиний син, одинчик. Словник синонімів Караванського
  3. одинак — I єдинак, єдинець, єдиний, один, одиначок, одинець, одинчик, одинчичок Фразеологічні синоніми: єдиний син; лиш один; один єдиний; тільки один II див. одинокий; син Словник синонімів Вусика
  4. одинак — -а, ч. 1》 Той, хто сам, без інших, відокремився від людей. || Той, хто уникає інших людей. || Той, хто не спирається на допомогу або підтримку інших. 2》 Той, хто не має сім'ї, рідних. 3》 розм. Єдиний син. 4》 мисл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. одинак — ОДИНА́К, а́, ч. 1. Той, хто сам, без інших; той, хто відокремився від людей. Ішли [на відкриття пам'ятника] старі з похилими сивими бородами, молоді з веселою посмішкою, галасливі діти, організації й одинаки, жіноцтво й мужчини (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. одинак — З одинака: драб або забіяка. Одинаки бувають дуже розпещені, тимто допускаються ріжних злочинів. Одинак, як не злодій, то лайдак. Значіння, що й попереднє. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. одинак — Одина́к, -ка́; -наки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. одинак — ОДИНА́К, а, ч. 1. Той, хто сам, без інших, відокремився від людей. Ішли [на відкриття пам’ятника] старі з похилими сивими бородами, молоді з веселою посмішкою, галасливі діти, організації й одинаки, жіноцтво й мужчини (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах
  9. одинак — Одинак, -ка м. = одинець. Словник української мови Грінченка