одноклубник

одноклу́бник

-а, ч.

Той, хто належить до одного спортивного клубу, товариства.

Значення в інших словниках

1. одноклубник — одноклу́бник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. одноклубник — ОДНОКЛУ́БНИК, а, ч. Той, хто належить до одного й того самого спортивного клубу, товариства з ким-небудь. Вигравши обидві зустрічі.., спартаківці Києва здобули право на зустріч із своїми московськими одноклубниками (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. одноклубник — ОДНОКЛУ́БНИК, а, ч. Той, хто належить до одного спортивного клубу, товариства. Вигравши обидві зустрічі.., спартаківці Києва здобули право на зустріч із своїми московськими одноклубниками (Спорт.., 1958,71).  Словник української мови в 11 томах