Словник української мови в 11 томах

одноклубник

ОДНОКЛУ́БНИК, а, ч. Той, хто належить до одного спортивного клубу, товариства.

Вигравши обидві зустрічі.., спартаківці Києва здобули право на зустріч із своїми московськими одноклубниками (Спорт.., 1958,71).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. одноклубник — одноклу́бник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. одноклубник — -а, ч. Той, хто належить до одного спортивного клубу, товариства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одноклубник — ОДНОКЛУ́БНИК, а, ч. Той, хто належить до одного й того самого спортивного клубу, товариства з ким-небудь. Вигравши обидві зустрічі.., спартаківці Києва здобули право на зустріч із своїми московськими одноклубниками (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах