одноклубник

ОДНОКЛУ́БНИК, а, ч.

Той, хто належить до одного й того самого спортивного клубу, товариства з ким-небудь.

Вигравши обидві зустрічі.., спартаківці Києва здобули право на зустріч із своїми московськими одноклубниками (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. одноклубник — одноклу́бник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. одноклубник — -а, ч. Той, хто належить до одного спортивного клубу, товариства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. одноклубник — ОДНОКЛУ́БНИК, а, ч. Той, хто належить до одного спортивного клубу, товариства. Вигравши обидві зустрічі.., спартаківці Києва здобули право на зустріч із своїми московськими одноклубниками (Спорт.., 1958,71).  Словник української мови в 11 томах