одноклубник
ОДНОКЛУ́БНИК, а, ч.
Той, хто належить до одного й того самого спортивного клубу, товариства з ким-небудь.
Вигравши обидві зустрічі.., спартаківці Києва здобули право на зустріч із своїми московськими одноклубниками (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одноклубник — одноклу́бник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- одноклубник — -а, ч. Той, хто належить до одного спортивного клубу, товариства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одноклубник — ОДНОКЛУ́БНИК, а, ч. Той, хто належить до одного спортивного клубу, товариства. Вигравши обидві зустрічі.., спартаківці Києва здобули право на зустріч із своїми московськими одноклубниками (Спорт.., 1958,71). Словник української мови в 11 томах