одноклубник

одноклу́бник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одноклубник — -а, ч. Той, хто належить до одного спортивного клубу, товариства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. одноклубник — ОДНОКЛУ́БНИК, а, ч. Той, хто належить до одного й того самого спортивного клубу, товариства з ким-небудь. Вигравши обидві зустрічі.., спартаківці Києва здобули право на зустріч із своїми московськими одноклубниками (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. одноклубник — ОДНОКЛУ́БНИК, а, ч. Той, хто належить до одного спортивного клубу, товариства. Вигравши обидві зустрічі.., спартаківці Києва здобули право на зустріч із своїми московськими одноклубниками (Спорт.., 1958,71). Словник української мови в 11 томах