1. Словник української мови в 11 томах

одноклубник

ОДНОКЛУ́БНИК, а, ч. Той, хто належить до одного спортивного клубу, товариства.

Вигравши обидві зустрічі.., спартаківці Києва здобули право на зустріч із своїми московськими одноклубниками (Спорт.., 1958,71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одноклубник — одноклу́бник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. одноклубник — -а, ч. Той, хто належить до одного спортивного клубу, товариства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одноклубник — ОДНОКЛУ́БНИК, а, ч. Той, хто належить до одного й того самого спортивного клубу, товариства з ким-небудь. Вигравши обидві зустрічі.., спартаківці Києва здобули право на зустріч із своїми московськими одноклубниками (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах