ожирілий

ожирі́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до ожиріти.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. ожирілий — ожирі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. ожирілий — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
3. ожирілий — ОЖИРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ожирі́ти. Ожирілий від панських подачок .. адвокат Залуцький, якого пан Луць найняв витягати Крука з в'язниці, .. був незадоволений поведінкою свого клієнта (П. Козланюк); // у знач. прикм. – Оце так язик, оце язик!...  Словник української мови у 20 томах
4. ожирілий — ОЖИРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ожирі́ти. Ожирілий від панських подачок.. адвокат Залуцький, якого пан Луць найняв витягати Крука з в’язниці, .. був незадоволений поведінкою свого клієнта (Козл., Ю. Крук, 1957, 435); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах