озирк

о́зирк

-у, ч., розм., рідко.

Дія за знач. озирнутися, озиратися.

З озирками — а) поглядаючи кругом; озираючись; б) обережно, обачно.

Значення в інших словниках

1. озирк — о́зирк іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. озирк — О́ЗИРК, у, ч., розм., рідко. Швидкий погляд навколо, назад. В озирку твоєму бачилось жаданнє [жадання] Жити і любити (Я. Щоголів); Тритузний опинився попереду одинцем, але він, видно, почував, що Кульбака й тут вже наступає йому на п'яти, бо озирнувсь, ..  Словник української мови у 20 томах
3. озирк — з о́зирками. 1. Поглядаючи кругом; оглядаючись. Помітивши Семка,.. дівчина з озирками поспішає до нього (О. Гончар). 2. зі сл. розка́зувати, кивну́ти, зверну́тися і т. ін. Так, щоб ніхто не бачив і не чув; обережно, обачно.  Фразеологічний словник української мови
4. озирк — О́ЗИРК, у, ч., розм., рідко. Дія за знач. озирну́тися, озира́тися. В озирку твоєму бачилось жаданнє [жадання] Жити і любити (Щог., Поезії, 1958, 215). ◊ З о́зирками — а) поглядаючи кругом; озираючись.  Словник української мови в 11 томах
5. озирк — Озирк, -ку м. Взглядъ, взглядъ вокругъ. Встрѣчено только у Щоголева: Сумно ти дивилась на високі гори, ходники чинару, лаври й сікомори. В озирку твоєму бачилось жадання жити і любити. Щог. Сл. 6.  Словник української мови Грінченка