ознака
озна́ка
-и, ж.
1》 Риса, властивість, особливість кого-, чого-небудь.
|| Те, що вказує на що-небудь, свідчить про щось; показник, свідчення.
2》 Предмет, зображення і т. ін., що є знаком, символом, емблемою і т. ін. чого-небудь.
3》 За народними повір'ями, уявленнями – прикмета, що знаменує або провіщає що-небудь.
|| За народними повір'ями – явище, обставина і т. ін., що вказує на зв'язок з якою-небудь іншою подією, передує їй.
4》 рідко. Рух (перев. головою, рукою), яким виражається воля, наказ, бажання, попередження кого-небудь про щось і т. ін.; знак (у 5 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови