околіти
околі́ти
-ію, -ієш, док., розм.
1》 Здохнути, загинути (про тварин).
|| зневажл. Перестати жити, вмерти (про людей).
2》 Стати нерухомим, втратити чутливість від холоду, страху і т. ін.; заклякнути.
Великий тлумачний словник сучасної української мови