окорм

о́корм

-у, ч., заст.

Харчі, провіант.

Значення в інших словниках

1. окорм — Окорм, -му м. Продовольствіе, провіантъ. Почали жолніре, консистуючи в городах і селах, беззаконні окорми і напитки од людей вимагати. К. ЧР. 10.  Словник української мови Грінченка