окорм

Окорм, -му

м. Продовольствіе, провіантъ. Почали жолніре, консистуючи в городах і селах, беззаконні окорми і напитки од людей вимагати. К. ЧР. 10.

Значення в інших словниках

1. окорм — -у, ч., заст. Харчі, провіант.  Великий тлумачний словник сучасної мови