окоренок
Окоренок, окорінок, -нка
м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ном. № 7149. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі. Новомоск.
Словник української мови ГрінченкаОкоренок, окорінок, -нка
м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ном. № 7149. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі. Новомоск.
Словник української мови Грінченка