окорований
окоро́ваний
-а, -е, спец.
Дієприкм. пас. мин. ч. до окорувати.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиокоро́ваний
-а, -е, спец.
Дієприкм. пас. мин. ч. до окорувати.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови