окорований

ОКОРО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до окорува́ти;

// У знач. прикм.

Довкола кучугури шлаку, штабелі.. цегли, окорованого кругляка (Рудь, Гомін.., 1959 72).

Значення в інших словниках

1. окорований — -а, -е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до окорувати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. окорований — ОКОРО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до окорува́ти; // у знач. прикм. Довкола кучугури шлаку, штабелі .. цегли, окорованого кругляка (М. Рудь).  Словник української мови у 20 томах