округлений

окру́глений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до округлити.

2》 у знач. прикм. Який округлився, став круглим.

Значення в інших словниках

1. округлений — окру́глений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. округлений — ОКРУ́ГЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до округли́ти. Під кучерявим заростом розкішних вусів ясно виступили обриси брезклого обличчя, округленого усмішкою (П. Колесник). 2. у знач. прикм. Який округлився, став круглим, повним.  Словник української мови у 20 томах
3. округлений — ГУБНИ́Й лінгв. (про звук — який утворюється з активною участю губ); ЛАБІА́ЛЬНИЙ (про приголосний); ОГУ́БЛЕНИЙ, ЛАБІАЛІЗО́ВАНИЙ, ОКРУ́ГЛЕНИЙ (про голосний).  Словник синонімів української мови
4. округлений — ОКРУ́ГЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до округли́ти. Під кучерявим заростом розкішних вусів ясно виступили обриси брезклого обличчя, округленого усмішкою (Кол., Терен..  Словник української мови в 11 томах