оманений

ома́нений

-а, -е, рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до оманити.

Значення в інших словниках

1. оманений — ома́нений іменник чоловічого роду, істота рідко ома́нений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. оманений — ОМА́НЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до омани́ти. Була навіть така чутка, що багато шукачів і слідців його [отамана] у руці держали вже, та пускали оманені (Марко Вовчок); Душа оманена так пустошіє: чуття багатий скарб, довір'я, мрії – все гине, мов від бурі цвіт весни (Уляна Кравченко).  Словник української мови у 20 томах
3. оманений — ОМА́НЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до омани́ти. Була навіть така чутка, що багато шукачів і слідців його [отамана] у руці держали вже, та пускали оманені (Вовчок, І, 1955, 361); Душа оманена так пустошіє: чуття багатий скарб, довір’я...  Словник української мови в 11 томах