оманений

ОМА́НЕНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до омани́ти.

Була навіть така чутка, що багато шукачів і слідців його [отамана] у руці держали вже, та пускали оманені (Марко Вовчок);

Душа оманена так пустошіє: чуття багатий скарб, довір'я, мрії – все гине, мов від бурі цвіт весни (Уляна Кравченко).

Значення в інших словниках

1. оманений — ома́нений іменник чоловічого роду, істота рідко ома́нений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. оманений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до оманити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оманений — ОМА́НЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до омани́ти. Була навіть така чутка, що багато шукачів і слідців його [отамана] у руці держали вже, та пускали оманені (Вовчок, І, 1955, 361); Душа оманена так пустошіє: чуття багатий скарб, довір’я...  Словник української мови в 11 томах