оно

оно́

онно.

1》 част. вказ., розм. Те саме, що он.

2》 част. видільна, діал. Тільки, лише.

Значення в інших словниках

1. оно — оно́ частка он; лише незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. оно — див. близько  Словник синонімів Вусика
3. оно — ОНО́, ОННО́, част. 1. вказ., розм. Те саме, що он. – Я звідси родом. – .. Із самих Клеченців? – Та ні! Оно – З Матвіївки, – вказав я у вікнину На дальню гору з вітряками (І.  Словник української мови у 20 томах
4. оно — Тільки  Словник застарілих та маловживаних слів
5. оно — ОНО́, ОННО́. 1. част. вказ., розм. Те саме, що он. — Я звідси родом. — ..Із самих Клеченців? — Та ні! Оно — З Матвіївки, — вказав я у вікнину На дальню гору з вітряками (Вирган, В розп.  Словник української мови в 11 томах
6. оно — Оно нар. Только, лишь. Чуб. II. 78. Чи всі дівки в танки йдуть? Оно нема одної Марусі молодої. Чуб. III. 36. В хаті тихо, оно діти сопуть. Драг. 63.  Словник української мови Грінченка