опальний

опа́льний

-а, -е, заст.

Який зазнав опали.

Значення в інших словниках

1. опальний — опа́льний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. опальний — ОПА́ЛЬНИЙ, а, е. Який зазнав опали. Прибуття Пушкіна на Україну року 1820 на службу при генералі Інзові було, по суті, приїздом опального поета на місце заслання (М. Рильський); Вона [співачка] вважалася опальною героїнею, яку тепер нова влада не хоче визнавати (М. Ю. Тарновський).  Словник української мови у 20 томах
3. опальний — ОПА́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Який зазнав опали. Прибуття Пушкіна на Україну року 1820 на службу при генералі Інзові було, по суті, приїздом опального поета на місце заслання (Рильський, III, 1955, 190).  Словник української мови в 11 томах