оперування

оперува́ння

-я, с.

Дія за знач. оперувати 1), 3), 4).

Значення в інших словниках

1. оперування — оперува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. оперування — ОПЕРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. оперува́ти 1, 3, 4. Незважаючи на всю страшність оперування, вона саме тепер вирішила стати хірургом (Ф. Бурлака); Вдале оперування фактами надало доповідачеві такого собі ореолу нездоланності (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. оперування — ОПЕРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. оперува́ти 1, 3, 4. Незважаючи на всю страшність оперування, вона саме тепер вирішила стати хірургом (Бурл., М. Гонта, 1959, 139); Яскравий приклад вдалого оперування еліптичними структурами подає О. Є. Корнійчук у своїх драматичних творах (Мовозн., XIII, 1955, 48).  Словник української мови в 11 томах