оперування
ОПЕРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. оперува́ти 1, 3, 4.
Незважаючи на всю страшність оперування, вона саме тепер вирішила стати хірургом (Бурл., М. Гонта, 1959, 139);
Яскравий приклад вдалого оперування еліптичними структурами подає О. Є. Корнійчук у своїх драматичних творах (Мовозн., XIII, 1955, 48).
Словник української мови (СУМ-11)