оперування
ОПЕРУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. оперува́ти 1, 3, 4.
Незважаючи на всю страшність оперування, вона саме тепер вирішила стати хірургом (Ф. Бурлака);
Вдале оперування фактами надало доповідачеві такого собі ореолу нездоланності (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)