оперування

ОПЕРУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. оперува́ти 1, 3, 4.

Незважаючи на всю страшність оперування, вона саме тепер вирішила стати хірургом (Ф. Бурлака);

Вдале оперування фактами надало доповідачеві такого собі ореолу нездоланності (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оперування — оперува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оперування — -я, с. Дія за знач. оперувати 1), 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оперування — ОПЕРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. оперува́ти 1, 3, 4. Незважаючи на всю страшність оперування, вона саме тепер вирішила стати хірургом (Бурл., М. Гонта, 1959, 139); Яскравий приклад вдалого оперування еліптичними структурами подає О. Є. Корнійчук у своїх драматичних творах (Мовозн., XIII, 1955, 48). Словник української мови в 11 томах