1. Словник української мови у 20 томах

оперувати

ОПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.

1. кого, що, на чому і без дод. Робити кому-небудь хірургічну операцію.

В неділю .. мене захлороформують і спробують силоміць виправити мені хронічне звихнення в нозі, а як того не дасться зробити, то зараз же, в ту мить, будуть оперувати (Леся Українка);

Оперуючи на серці, хірург стикається з найбільшими труднощами (з наук.-попул. літ.);

– А що таке? – занепокоївся батько. – Може, трапилось щось із тою хворою, що вчора оперувала? (А. Головко).

2. тільки недок. Проводити, здійснювати військові операції.

Розвідка вже давно з'ясувала, що центром всіх сил, які оперують проти партизанів, було місто Делятин (П. Воронько);

До недавнього тут .. оперувало з'єднання партизанських загонів (М. Шеремет).

3. тільки недок., чим, з чим. Користуватися чим-небудь, виконувати які-небудь дії над чимсь.

Селянин, обставини його життя, його нескладна здебільшого психологія – то майже і все, над чим працювала фантазія, з чим оперував досі талант українського письменника (М. Коцюбинський);

Кіно оперує способом фотографування, а фотографія – це документ (О. Довженко);

Оперувати цифрами.

4. тільки недок. Здійснювати фінансові або комерційні операції.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оперувати — оперува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оперувати — (кого) робити операцію кому; (проти кого) діяти; (чим) орудувати, маніпулювати, послуговуватися, (грішми) обертати. Словник синонімів Караванського
  3. оперувати — [опеируватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. оперувати — -ую, -уєш, недок. і док. 1》 перех. і без додатка.Робити кому-небудь хірургічну операцію. 2》 тільки недок., неперех. Проводити, здійснювати воєнні операції. 3》 тільки недок., неперех. Користуватися чим-небудь, виконувати які-небудь дії над чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оперувати — 1. діяти, вдіяти, подіяти, удіяти, чинити, зчиняти, зчинити, позчнняти, учиняти, учинити, повчиняти, спричинювати, спричиняти, спричинити, урухомлювати, урухомити, поврухомлювати 2. це в лічниці лікар Словник чужослів Павло Штепа
  6. оперувати — Оперува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. оперувати — ОПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. перех. і без додатка. Робити кому-небудь хірургічну операцію. В неділю.. мене захлороформують і спробують силоміць виправити мені хронічне звихнення в нозі, а як того не дасться зробити, то зараз же, в ту мить... Словник української мови в 11 томах