опертя

ОПЕРТЯ́, я́, с., розм.

1. Те саме, що опо́ра 1, 3, 4.

Позіхаючи і примощуючись на канапці так, щоб голова мала опертя, починає він: .. – Було воно так (Ірина Вільде);

В роботі Зоя знаходить справжню насолоду, робота єднає її з колективом, що давно вже став для дівчини і ріднею і найпевнішим опертям у житті (О. Гончар);

Він шукав точки опертя, від якої можна було б іти (Н. Рибак).

2. рідко. Те саме, що о́пір 1.

Квіти рясту фіалкові – теплі і сонячні. І хоча тіло квітки ще тверде, напружене, готове до опертя холоду й негоді – її дух вже ніжний, теплий, весняний (Ю. Смолич);

Із музою у мене є тертя. Вона мовля мені, що я її обуза, І все життя вчиняє опертя (С. Воскрекасенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опертя — опертя́ 1 іменник середнього роду опора розм. опертя́ 2 іменник середнього роду опір розм. Орфографічний словник української мови
  2. опертя — Підпертя, підпора, підвалина, опора; (в житті) захист, поміч, допомога, підтримка, п. плече, рука. Словник синонімів Караванського
  3. опертя — див. основа; підпора Словник синонімів Вусика
  4. опертя — -я, с., розм. 1》 Те саме, що опора 1), 3), 4). 2》 рідко. Те саме, що опір 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. опертя — ОПО́РА (те, на що спираються або на що можна спертися), ПІДПО́РА, ОПЕРТЯ, О́ПІР діал. Шукала ногами опори, але не знаходила (Г. Хоткевич); І не раз його рука, шукаючи підпори, Спиралась на її плече запевне (Леся Українка); Панюшкін.. Словник синонімів української мови
  6. опертя — ОПЕРТЯ́, я́, с., розм. 1. Те саме, що опо́ра 1, 3, 4. Позіхаючи і примощуючись на канапці так, щоб голова мала опертя, починає він:.. Словник української мови в 11 томах