опертя
ОПО́РА (те, на що спираються або на що можна спертися), ПІДПО́РА, ОПЕРТЯ, О́ПІР діал. Шукала ногами опори, але не знаходила (Г. Хоткевич); І не раз його рука, шукаючи підпори, Спиралась на її плече запевне (Леся Українка); Панюшкін.. приготувався до стрільби навлежки, рейка йому опертям (О. Гончар); Ногами сував по брамі, шукаючи якогось опору (Лесь Мартович).
О́ПІР (протидія кому-, чому-небудь; боротьба з кимось, чимось), СПРО́ТИВ, ОПЕРТЯ́ рідше, ПЕРЕКІ́Р розм.; ВІ́ДСІЧ (рішуча протидія силою). Провідна риса українського історичного епосу — це патріотизм, безмежна, дійова любов до Батьківщини, що проявляється насамперед у воєнному опорі загарбникам і поневолювачам (М. Рильський); Хоча тіло квітки (рясту) ще тверде, напружене, готове до опертя холоду й негоди — її дух вже ніжний, теплий, весняний (Ю. Смолич); І каже Лев: — Я зараз поділю; Глядіть, щоб не було ніякого тут спору, Бо перекору не терплю (Л. Глібов); Партизанська піхота.. лежала вже в окопах, готуючись до відсічі (Ю. Яновський).
Значення в інших словниках
- опертя — опертя́ 1 іменник середнього роду опора розм. опертя́ 2 іменник середнього роду опір розм. Орфографічний словник української мови
- опертя — Підпертя, підпора, підвалина, опора; (в житті) захист, поміч, допомога, підтримка, п. плече, рука. Словник синонімів Караванського
- опертя — див. основа; підпора Словник синонімів Вусика
- опертя — -я, с., розм. 1》 Те саме, що опора 1), 3), 4). 2》 рідко. Те саме, що опір 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- опертя — ОПЕРТЯ́, я́, с., розм. 1. Те саме, що опо́ра 1, 3, 4. Позіхаючи і примощуючись на канапці так, щоб голова мала опертя, починає він: .. Словник української мови у 20 томах
- опертя — ОПЕРТЯ́, я́, с., розм. 1. Те саме, що опо́ра 1, 3, 4. Позіхаючи і примощуючись на канапці так, щоб голова мала опертя, починає він:.. Словник української мови в 11 томах