оповідь

о́повідь

-і, ж.

1》 Те саме, що оповідання 1), 2).

2》 заст.Церковне повідомлення про шлюб.

Значення в інших словниках

1. оповідь — Див. заповідь [VII]  Словник з творів Івана Франка
2. оповідь — о́повідь іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. оповідь — див. ОПОВІДАННЯ; (у церкві) оголошення.  Словник синонімів Караванського
4. оповідь — [опов'ід'] -д'і, ор. -д':у, р. мн. -деий  Орфоепічний словник української мови
5. оповідь — О́ПОВІДЬ, і, ж. 1. Те саме, що оповіда́ння 1, 2. Та потім, захоплюючись і входячи до ритму оповіді, легко переступила [Леночка] через цю перешкоду (Ю. Яновський); Леночка розповідала, вживаючи книжних зворотів мови ..  Словник української мови у 20 томах
6. оповідь — РО́ЗПОВІДЬ (усне повідомлення про когось, щось), ОПОВІДА́ННЯ, О́ПОВІДЬ, ІСТО́РІЯ, ВИ́КЛАД, ПО́ВІСТЬ розм., О́ПОВІСТЬ розм., ОПОВІ́СТКА розм., РОЗПОВІ́ДКА розм., ОПОВІ́ДКА розм., РОЗКА́З розм., ПРИ́ТЧА розм., ПО́ВІДЬ заст.; ПОБРЕХЕ́НЬКА розм.  Словник синонімів української мови
7. оповідь — О́повідь, -віді, -віді, -віддю; -віді, -відей  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. оповідь — О́ПОВІДЬ, і, ж. 1. Те саме, що оповіда́ння 1, 2. Та потім, захоплюючись і входячи до ритму оповіді, легко переступила [Леночка] через цю перешкоду (Ю. Янов., Київ. опов., 1958, 9); Леночка розповідала, вживаючи книжних зворотів мови..  Словник української мови в 11 томах
9. оповідь — Оповідь, -ді ж. 1) = оповідка. Довго слухав Остап оповідь братову. Грин. І. 288. 2) Сообщеніе, объявленіе. Шух. І. 41. Оглашеніе церковное о бракѣ. МУЕ. ІІІ. 50.  Словник української мови Грінченка