оповідь
О́ПОВІДЬ, і, ж.
1. Те саме, що оповіда́ння 1, 2.
Та потім, захоплюючись і входячи до ритму оповіді, легко переступила [Леночка] через цю перешкоду (Ю. Яновський);
Леночка розповідала, вживаючи книжних зворотів мови .. Ганна слухала цю палку оповідь, і її добре дівоче серце сповнялося пекучим жалем до того малого занедбаного сироти (Б. Грінченко);
В оповіді сивій про походи .. Він дзвенів не раз, переливався, Споконвічний голубий Дунай (М. Рильський);
З багатьох народних оповідей, що картають за хамське ставлення до насущного хліба, особливо добре запам'яталася мені легенда про маленький і великий колос (І. Волошин).
2. заст. Церковне повідомлення про шлюб.
У неділю, коли в церкві мали проголошувати першу оповідь, вибралась Катерина .. до церкви, щоб почути, як будуть її і Філька “вичитувати” з амвона (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)