1. Словник української мови у 20 томах

оповідь

О́ПОВІДЬ, і, ж.

1. Те саме, що оповіда́ння 1, 2.

Та потім, захоплюючись і входячи до ритму оповіді, легко переступила [Леночка] через цю перешкоду (Ю. Яновський);

Леночка розповідала, вживаючи книжних зворотів мови .. Ганна слухала цю палку оповідь, і її добре дівоче серце сповнялося пекучим жалем до того малого занедбаного сироти (Б. Грінченко);

В оповіді сивій про походи .. Він дзвенів не раз, переливався, Споконвічний голубий Дунай (М. Рильський);

З багатьох народних оповідей, що картають за хамське ставлення до насущного хліба, особливо добре запам'яталася мені легенда про маленький і великий колос (І. Волошин).

2. заст. Церковне повідомлення про шлюб.

У неділю, коли в церкві мали проголошувати першу оповідь, вибралась Катерина .. до церкви, щоб почути, як будуть її і Філька “вичитувати” з амвона (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оповідь — Див. заповідь [VII] Словник з творів Івана Франка
  2. оповідь — о́повідь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. оповідь — див. ОПОВІДАННЯ; (у церкві) оголошення. Словник синонімів Караванського
  4. оповідь — [опов'ід'] -д'і, ор. -д':у, р. мн. -деий Орфоепічний словник української мови
  5. оповідь — -і, ж. 1》 Те саме, що оповідання 1), 2). 2》 заст.Церковне повідомлення про шлюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. оповідь — РО́ЗПОВІДЬ (усне повідомлення про когось, щось), ОПОВІДА́ННЯ, О́ПОВІДЬ, ІСТО́РІЯ, ВИ́КЛАД, ПО́ВІСТЬ розм., О́ПОВІСТЬ розм., ОПОВІ́СТКА розм., РОЗПОВІ́ДКА розм., ОПОВІ́ДКА розм., РОЗКА́З розм., ПРИ́ТЧА розм., ПО́ВІДЬ заст.; ПОБРЕХЕ́НЬКА розм. Словник синонімів української мови
  7. оповідь — О́повідь, -віді, -віді, -віддю; -віді, -відей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. оповідь — О́ПОВІДЬ, і, ж. 1. Те саме, що оповіда́ння 1, 2. Та потім, захоплюючись і входячи до ритму оповіді, легко переступила [Леночка] через цю перешкоду (Ю. Янов., Київ. опов., 1958, 9); Леночка розповідала, вживаючи книжних зворотів мови.. Словник української мови в 11 томах
  9. оповідь — Оповідь, -ді ж. 1) = оповідка. Довго слухав Остап оповідь братову. Грин. І. 288. 2) Сообщеніе, объявленіе. Шух. І. 41. Оглашеніе церковное о бракѣ. МУЕ. ІІІ. 50. Словник української мови Грінченка