оренда
оре́нда
-и, ж.
1》 Наймання, тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою, обладнанням, виробничими площами, машинами і т. ін. на договірних засадах.
Безстрокова оренда — різновид орендних відносин, при яких об'єкт передається в оренду наймачу до кінця його життя.
Оренда в портфелі — орендна угода, що її укладає спеціальна лізингова компанія на свій рахунок та зі своїм інвестуванням.
Чиста оренда — орендна угода, за умовами якої орендар оплачує усі витрати.
2》 Плата за таке користування.
3》 іст. Шинок, корчма.
Великий тлумачний словник сучасної української мови