оригінальничання

оригіна́льничання

-я, с., розм.

Дія за знач. оригінальничати.

Значення в інших словниках

1. оригінальничання — оригіна́льничання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. оригінальничання — ОРИГІНА́ЛЬНИЧАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. оригіна́льничати. Надто задерикувато поглядав Танцюра на ординатора. Але Сергій Антонович звик, видно, до оригінальничання свого помічника, перестав його помічати (Ю. Шовкопляс); Певен, що луска ..  Словник української мови у 20 томах
3. оригінальничання — ОРИГІНА́ЛЬНИЧАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. оригіна́льничати. Надто задерикувато поглядав Танцюра на ординатора. Але Сергій Антонович звик, видно, до оригінальничання свого помічника, перестав його помічати (Шовк., Людина.., 1962, 255).  Словник української мови в 11 томах