Орфографічний словник української мови

оригінальничання

оригіна́льничання

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. оригінальничання — -я, с., розм. Дія за знач. оригінальничати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оригінальничання — ОРИГІНА́ЛЬНИЧАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. оригіна́льничати. Надто задерикувато поглядав Танцюра на ординатора. Але Сергій Антонович звик, видно, до оригінальничання свого помічника, перестав його помічати (Ю. Шовкопляс); Певен, що луска ..  Словник української мови у 20 томах
  3. оригінальничання — ОРИГІНА́ЛЬНИЧАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. оригіна́льничати. Надто задерикувато поглядав Танцюра на ординатора. Але Сергій Антонович звик, видно, до оригінальничання свого помічника, перестав його помічати (Шовк., Людина.., 1962, 255).  Словник української мови в 11 томах