оригінальничання
ОРИГІНА́ЛЬНИЧАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. оригіна́льничати.
Надто задерикувато поглядав Танцюра на ординатора. Але Сергій Антонович звик, видно, до оригінальничання свого помічника, перестав його помічати (Ю. Шовкопляс);
Певен, що луска .. оригінальничання поволі спаде з них [молодих поетів] і вони здобудуться на оригінальність високу (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)