оригінальничання

оригіна́льничання

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оригінальничання — -я, с., розм. Дія за знач. оригінальничати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оригінальничання — ОРИГІНА́ЛЬНИЧАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. оригіна́льничати. Надто задерикувато поглядав Танцюра на ординатора. Але Сергій Антонович звик, видно, до оригінальничання свого помічника, перестав його помічати (Ю. Шовкопляс); Певен, що луска .. Словник української мови у 20 томах
  3. оригінальничання — ОРИГІНА́ЛЬНИЧАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. оригіна́льничати. Надто задерикувато поглядав Танцюра на ординатора. Але Сергій Антонович звик, видно, до оригінальничання свого помічника, перестав його помічати (Шовк., Людина.., 1962, 255). Словник української мови в 11 томах