1. Словник української мови в 11 томах

оригінальничання

ОРИГІНА́ЛЬНИЧАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. оригіна́льничати.

Надто задерикувато поглядав Танцюра на ординатора. Але Сергій Антонович звик, видно, до оригінальничання свого помічника, перестав його помічати (Шовк., Людина.., 1962, 255).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оригінальничання — оригіна́льничання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. оригінальничання — -я, с., розм. Дія за знач. оригінальничати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оригінальничання — ОРИГІНА́ЛЬНИЧАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. оригіна́льничати. Надто задерикувато поглядав Танцюра на ординатора. Але Сергій Антонович звик, видно, до оригінальничання свого помічника, перестав його помічати (Ю. Шовкопляс); Певен, що луска .. Словник української мови у 20 томах