Великий тлумачний словник сучасної мови

орудувати

ору́дувати

-ую, -уєш, недок., розм.

1》 чим. Вправно діяти.

|| Користуватися, володіти, послуговуватися чим-небудь.

|| над чим, з чим, біля чого і без додатка. Виконувати яку-небудь роботу; поратися.

2》 чим. Заправляти, розпоряджатися.

3》 ким, чим. Керувати, правити ким-, чим-небудь.

|| ким, над ким, рідко. Верховодити над ким-небудь; попихати кимось.

4》 Виявляти діяльність (перев. негативну); діяти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. орудувати — ору́дувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. орудувати — Ору́дувати. Розпоряджатися, використовувати. Рада громадска наглядає, чи двірник з присяжними добре орудують маєтком громадским (См.  Українська літературна мова на Буковині
  3. орудувати — (вправно) діяти, маніпулювати; (знаряддям) користуватися, володіти, послуговуватися; (чим) розпоряджатися <н. грішми>; (ким) КЕРУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
  4. орудувати — див. господарювати; діяти; керувати; працювати  Словник синонімів Вусика
  5. орудувати — ОРУ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. чим. Вправно діяти. Лаврін не зводив очей з Мелашки і милувався, як вона проворно орудувала руками, як стільчик хитався під ногами (І.  Словник української мови у 20 томах
  6. орудувати — ДІ́ЯТИ як (виявляти свою діяльність певним чином), РОБИ́ТИ що, ЧИНИ́ТИ що, УЧИНЯ́ТИ (ВЧИНЯ́ТИ) що, ПРАКТИКУВА́ТИ що, МОТО́РИТИ як, що, розм., ПОСТУПА́ТИ розм., заст., ПОСТУПА́ТИСЯ діал.; ВИРОБЛЯ́ТИ (ВИРО́БЛЮВАТИ рідше) що, ТВОРИ́ТИ що, розм.  Словник синонімів української мови
  7. орудувати — Ору́дувати, -дую, -дуєш ким, чим  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. орудувати — ОРУ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. чим. Вправно діяти. Лаврін не зводив очей з Мелашки і милувався, як вона проворно орудувала руками, як стільчик хитався під ногами (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  9. орудувати — Ору́дувати, -дую, -єш гл. Распоряжаться, завѣдывать, управлять, заправлять, владѣть чѣмъ. Невістка нами орудувала. Г. Барв. 3. Пильнуй, старосто, і дома добре орудуй. Гол. IV. 439. Мені, каже, хазяїн велить теж орудувати чортами, щоб скоріщ мололи. Грин.  Словник української мови Грінченка