осадницький

оса́дницький

-а, -е.

Прикм. до осадник.

|| Належний осадникові, осадникам.

Значення в інших словниках

1. осадницький — оса́дницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. осадницький — ОСА́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до оса́дник. Топтав тебе [землю] шляхти осадницький кінь (П. Усенко); Осадницькі дівки цінувалися на вагу золота, а про сільську, та ще схизматичку, Тосик не хотів і думати: сам же осадник (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. осадницький — ОСА́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до оса́дник; // Належний осадникові, осадникам. Що ближче до кордону, то менше людських осель — самі осадницькі хутори (Козл., Весн. шум, 1952, 102).  Словник української мови в 11 томах