осадницький

ОСА́ДНИЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до оса́дник.

Топтав тебе [землю] шляхти осадницький кінь (П. Усенко);

Осадницькі дівки цінувалися на вагу золота, а про сільську, та ще схизматичку, Тосик не хотів і думати: сам же осадник (Б. Харчук);

// Належний осадникові, осадникам.

Що ближче до кордону, то менше людських осель – самі осадницькі хутори (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. осадницький — оса́дницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. осадницький — -а, -е. Прикм. до осадник. || Належний осадникові, осадникам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осадницький — ОСА́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до оса́дник; // Належний осадникові, осадникам. Що ближче до кордону, то менше людських осель — самі осадницькі хутори (Козл., Весн. шум, 1952, 102).  Словник української мови в 11 томах